У Харкові мітингували проти повернення проспекту Жукова та інших ініціатив Кернеса

Близько 600 людей у неділю вийшли на мітинг проти пропозицій міського голови Харкова Геннадія Кернеса повернути проспекту Петра Григоренка стару назву імені Георгія Жукова та прибрати волонтерський намет "Все для перемоги" з площі Свободи.

Про це повідомляє "Новое время". Опублікований на сайті міськради припис від 11 травня зобов’язує волонтерів протягом трьох днів демонтувати намет.

"У випадку невиконання умов припису у встановлений строк, самовільно (незаконно) встановлений об’єкт за вказаною адресою… буде демонтовано на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради", – йдеться у приписі.

 

«Заява про те, що вони будуть щось там перейменовувати Жукова – це перебирання на себе повноважень Верховної Ради. Це шлях до ХНР [Харківської Народної Республіки – ІП]», – заявив один із промовців на акції Ігор Рассоха.

«Не дамо увічнити в Харкові цього м’ясника. Тому що я памятаю справжніх ветеранів. Багато хто з вас памятає. І було серед них прівзисько в Жукова – м’ясник», – додав він.

За словами журналіста Дмитра Ларіна, якого цитує «Громадське радіо» учасники акцї збирали підписи для звернення до членів виконкому та депутатів міської ради за збереження намету як символу Революції Гідності в Харкові.

Нагадаємо, 8 травня міський голова Харкова Геннадій Кернес заявив, що сприятиме петиціям про скасування перейменування проспекту Георгія Жукова (і відповідно, станції метро поруч) на честь Петра Григоренка та демонтаж волотерського намету.

На 10 травня петиція набрала 5400 голосів при 5000 потрібних.

У відповідь на пропозиції Кернеса Український інститут національної пам'яті звернувся  до нього із застереженням про кримінальну відповідальність за порушення декомунізаційного законодавства.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.