АНОНС: Семінар "Археологія на окупованих територіях та в зонах збройних конфліктів" у Києві

Спілка археологів України та Інститут археології НАН України 16 травня запрошують на відкритий семінар "Археологія на окупованих територіях та в зонах збройних конфліктів".

Протягом останніх десятиліть культурна спадщина неодноразово опинялася в заручниках збройних конфліктів. Масштабних руйнувань зазнавали пам’ятки археології, архітектури, монументального мистецтва, а також музеї у зонах бойових дій.

У 2014 році з цим зіткнулася і Україна: значна кількість пам’яток та музеїв опинилася в зоні АТО та на тимчасово окупованих територіях, частина з них постраждала внаслідок бойових дій.

Що відбувається з культурною, зокрема, археологічною спадщиною України в зоні бойових дій та на окупованих територіях сьогодні? Чи використовує Україна міжнародні механізми правового захисту культурної спадщини?

Ці та інші питання висвітлюватимуть у свої доповідях ключові промовці семінару:

Ельміра Аблялімова (Екс-генеральний директор Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника, координатор проектів Кримського інституту стратегічних досліджень) – «Порушення міжнародного гуманітарного права щодо захисту культурної спадщини на території тимчасово окупованого Криму: пошук міжнародно-правових шляхів»;

Сергій Теліженко (кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАНУ), –«Ситуація з археологічною спадщиною в зоні проведення військових дій (Луганська область)»;

Сем Харді (PhD в галузі культурної спадщини, Norwegian Institute in Rome) –
«На лінії вогню: культурна спадщина в гибрідній війні – окупація, руйнація, торгівля, шпигунство та пропаганда»;

В’ячеслав Баранов (науковий співробітник Інституту археології НАНУ) – «Кримська археологія в умовах окупації»;

Олександр Малишев (кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Інституту держави й права імені В. М. Корецького НАНУ) – «Міжнародне право і «закривавлені старожитності»: новітні виклики та перспективи»;

Модерує Яків Гершкович (доктор історичних наук, Голова ВГО Спілка археологів України, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України).

16 травня, четвер, 14.00

Місце: Археологічний музей Інституту археології НАН України (Київ, вул. Богдана Хмельницького, 15).

Організатори: Спілка археологів України. Інститут археології НАН України та Археологічний музей ІА НАН України, інформаційний партнер - Archaeology & Art ICOM Ukraine.

Акредитація ЗМІ: ukrspadshina@ukr.net

Телефон: 0442356286 (Археологічний музей ІА НАН України).

Вхід вільний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.