АНОНС: Семінар "Археологія на окупованих територіях та в зонах збройних конфліктів" у Києві

Спілка археологів України та Інститут археології НАН України 16 травня запрошують на відкритий семінар "Археологія на окупованих територіях та в зонах збройних конфліктів".

Протягом останніх десятиліть культурна спадщина неодноразово опинялася в заручниках збройних конфліктів. Масштабних руйнувань зазнавали пам’ятки археології, архітектури, монументального мистецтва, а також музеї у зонах бойових дій.

У 2014 році з цим зіткнулася і Україна: значна кількість пам’яток та музеїв опинилася в зоні АТО та на тимчасово окупованих територіях, частина з них постраждала внаслідок бойових дій.

Що відбувається з культурною, зокрема, археологічною спадщиною України в зоні бойових дій та на окупованих територіях сьогодні? Чи використовує Україна міжнародні механізми правового захисту культурної спадщини?

Ці та інші питання висвітлюватимуть у свої доповідях ключові промовці семінару:

Ельміра Аблялімова (Екс-генеральний директор Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника, координатор проектів Кримського інституту стратегічних досліджень) – «Порушення міжнародного гуманітарного права щодо захисту культурної спадщини на території тимчасово окупованого Криму: пошук міжнародно-правових шляхів»;

Сергій Теліженко (кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАНУ), –«Ситуація з археологічною спадщиною в зоні проведення військових дій (Луганська область)»;

Сем Харді (PhD в галузі культурної спадщини, Norwegian Institute in Rome) –
«На лінії вогню: культурна спадщина в гибрідній війні – окупація, руйнація, торгівля, шпигунство та пропаганда»;

В’ячеслав Баранов (науковий співробітник Інституту археології НАНУ) – «Кримська археологія в умовах окупації»;

Олександр Малишев (кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Інституту держави й права імені В. М. Корецького НАНУ) – «Міжнародне право і «закривавлені старожитності»: новітні виклики та перспективи»;

Модерує Яків Гершкович (доктор історичних наук, Голова ВГО Спілка археологів України, провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України).

16 травня, четвер, 14.00

Місце: Археологічний музей Інституту археології НАН України (Київ, вул. Богдана Хмельницького, 15).

Організатори: Спілка археологів України. Інститут археології НАН України та Археологічний музей ІА НАН України, інформаційний партнер - Archaeology & Art ICOM Ukraine.

Акредитація ЗМІ: ukrspadshina@ukr.net

Телефон: 0442356286 (Археологічний музей ІА НАН України).

Вхід вільний.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.