У Криму розстрощили грантіні плити пам’ятника із іменами загиблих кримських татар. ФОТО

У селищі Орлівка одного з районів Севастополя (окупований Крим) у ніч на 9 травня вандали розбили пам'ятник з іменами місцевих жителів, кримських татар, які загинули під час Другої світової війни.

Про це повідомляє телеканал Прямий із посиланням на Crimean Tatars у Facebook.

Фото: Crimean Tatars
Фото: Crimean Tatars

Так, 6 травня у Мамашаї (Орлівка) було оновлено пам'ятник героям війни, який стояв тут з 60-х років.

Фото: Crimean Tatars
Фото: Crimean Tatars

На оновлених плитах пам'ятника тепер імена 64 загиблих на війні жителів Мамашая, серед яких 57 – кримські татари.

Фото: Crimean Tatars
Фото: Crimean Tatars

"У ніч на 9 травня вандали розбили гранітні плити. Це виявили вранці Дня перемоги, коли по всій країні вже вшановували ветеранів, віддавали данину пам'яті загиблим на війні, щосили звучали переможні марші і йшли маршем безсмертні полки", - йдеться у повідомленні.

Читайте також:

У центрі Харкова розтрощили знак на честь проголошення суверенітету України. ФОТО

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.