Клімкін запропонував варіант відповіді на акцію "Безсмертний полк"

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін запропонував альтернативний спосіб проведення акції "Безсмертний полк" 9 травня.

У відповідь на анонс акції в ефірі телеканалу "Інтер" Клімкін написав у "Фейсбуці": "Слушна ідея, повністю підтримую. Пропоную тоді вийти на вулиці також з портретами українців, замордованих у часи сталінських репресій. Це буде адекватна відповідь, для повноти картини у людському та історичному вимірі".

Так міністр доповнив пропозицію письменника Андрія Куркова в День перемоги над нацизмом вийти на марш із портретами українських військових, загиблих у сучасній війні з Росією та політв’язнів, які утримуються у російських тюрмах.

Нагадаємо, акцію "Безсмертний полк" ініціювали журналісти м. Томськ у Російській Федерації у 2011 році. Скоро ідею акції перехопили прокремлівські молодіжні організації й перетворили на всеросійську акцію з пропаганди російсько-радянського бачення пам’яті про німецько-радянську ("Велику Вітчизняну") війну.

Суть акції полягає в проведенні 9 травня маршу, учасники якого несуть портрети своїх родичів — учасників Другої світової війни. Аналогічні акції проходять і в інших країнах, у тому числі в Україні, де супроводжуються скандалами.

Читайте також:

В Узбекистані заборонили георгіївські стрічки

Лукашенко назвав "Безсмертний полк" плагіатом з акції білорусів

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.