Клімкін запропонував варіант відповіді на акцію "Безсмертний полк"

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін запропонував альтернативний спосіб проведення акції "Безсмертний полк" 9 травня.

У відповідь на анонс акції в ефірі телеканалу "Інтер" Клімкін написав у "Фейсбуці": "Слушна ідея, повністю підтримую. Пропоную тоді вийти на вулиці також з портретами українців, замордованих у часи сталінських репресій. Це буде адекватна відповідь, для повноти картини у людському та історичному вимірі".

Так міністр доповнив пропозицію письменника Андрія Куркова в День перемоги над нацизмом вийти на марш із портретами українських військових, загиблих у сучасній війні з Росією та політв’язнів, які утримуються у російських тюрмах.

Нагадаємо, акцію "Безсмертний полк" ініціювали журналісти м. Томськ у Російській Федерації у 2011 році. Скоро ідею акції перехопили прокремлівські молодіжні організації й перетворили на всеросійську акцію з пропаганди російсько-радянського бачення пам’яті про німецько-радянську ("Велику Вітчизняну") війну.

Суть акції полягає в проведенні 9 травня маршу, учасники якого несуть портрети своїх родичів — учасників Другої світової війни. Аналогічні акції проходять і в інших країнах, у тому числі в Україні, де супроводжуються скандалами.

Читайте також:

В Узбекистані заборонили георгіївські стрічки

Лукашенко назвав "Безсмертний полк" плагіатом з акції білорусів

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.