У Кракові перед Великоднем впорядкували могили визначних українців. ФОТО

25 квітня відбулося передсвяткове впорядкування могил відомих українців, похованих Раковицькому цвинтарі у Кракові, Польща.

Про це повідомляє прес-служба Генерального консульства України в Кракові, передає Укрінформ.

"25 квітня за ініціативи Генерального консульства України в Кракові, було проведено передсвяткове упорядкування могил відомих українців, що поховані на Раковицькому цвинтарі. У заході взяли участь співробітники консульської установи та представники української громади", - йдеться у повідомленні.

Фото: прес-служба Генерального консульства України в Кракові 

Для вшанування пам’яті понад 15 відомих українців, переважно військовиків і політичних діячів доби УНР і ЗУНР, таких як, Богдан Лепкий, Степан Смаль-Стоцький, Лев Гец, Олександр Доценко, Осип Назарук, Лев Шепарович, М.Чижевський та ін., було прибрано їхні могили та запалено лампадки.

Також було впорядковано могили членів українського добровольчого легіону Українських Січових стрільців (УСС), які безпосередньо брали участь в українській революції 1917 – 1922 р.р., української інтелігенції та духовенства.

Захід завершився спільною молитвою перед курганом померлих та інтернованих українців (1918-1920 р.р.) в таборі №1 "Домб’є".

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.