У Кракові перед Великоднем впорядкували могили визначних українців. ФОТО

25 квітня відбулося передсвяткове впорядкування могил відомих українців, похованих Раковицькому цвинтарі у Кракові, Польща.

Про це повідомляє прес-служба Генерального консульства України в Кракові, передає Укрінформ.

"25 квітня за ініціативи Генерального консульства України в Кракові, було проведено передсвяткове упорядкування могил відомих українців, що поховані на Раковицькому цвинтарі. У заході взяли участь співробітники консульської установи та представники української громади", - йдеться у повідомленні.

Фото: прес-служба Генерального консульства України в Кракові 

Для вшанування пам’яті понад 15 відомих українців, переважно військовиків і політичних діячів доби УНР і ЗУНР, таких як, Богдан Лепкий, Степан Смаль-Стоцький, Лев Гец, Олександр Доценко, Осип Назарук, Лев Шепарович, М.Чижевський та ін., було прибрано їхні могили та запалено лампадки.

Також було впорядковано могили членів українського добровольчого легіону Українських Січових стрільців (УСС), які безпосередньо брали участь в українській революції 1917 – 1922 р.р., української інтелігенції та духовенства.

Захід завершився спільною молитвою перед курганом померлих та інтернованих українців (1918-1920 р.р.) в таборі №1 "Домб’є".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.