Комітет Сейму Латвії визнав депортацію кримських татар геноцидом

Комітет закордонних справ Сейму Латвії ухвалив заяву, у якій визнав геноцидом депортацію кримських татар.

Про це пише "Дзеркало тижня" з посиланням на Facebook першого секретаря посольства України в Ризі Алісу Подоляк. У Ризі також провели акцію, яка символізує перемогу над терором, під час якої біля пам'ятника Тарасу Шевченку висадили Кримські липи.

"Комітет у закордонних справах Сейму Латвії ухвалив важливу для України заяву про визнання геноцидом депортацій кримських татар і засудження триваючої окупації Криму, а перед цим відбулася як завжди тепла і змістовна зустріч зі спікером парламенту Інарою Мурнієце",написала Подоляк.

Усі фото: Посольство України в Латвії 

Посольство України в Латвії інформує, що заяву також винесуть на засідання Сейму для прийняття 16 травня – напередодні 75-ї річниці депортації кримських татар 18 травня. 

Аліса Подоляк зазначила, що у ризькому парку Кровальда біля пам'ятника Тарасу Шевченку висадили Кримські липи, як символ перемоги життя над терором, творення над руйнуванням і боротьби за життя.

 

"Кримська липа була оголошена Деревом року в Латвії у знак солідарності з Україною та кримськими татарами і разом з товариством дендрологічного товариства у нас виникла ідея подарувати Ризі це нетипове для північної країни дерево, природнім середовищем якого є український Крим", - додала Подоляк.

 

За її словами, в акції взяли участь віце-спікер Сейму Дагмара Бейтнере-Ле Галла, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаов, посол України в Латвії Олександр Міщенко та інші. Подоляк додала, що на центральній площі Риги біля пам'ятника Свободи відбувся чисельний флешмоб, а в Музеї окупації Латвії відкрили виставку "Доросле кримське дитинство".

"Окремо дякую Міністру закордонних справ Латвії Едгарсу Рінкевичсу за його оперативну реакцію на рішення російської влади спростити процедуру спрощеного надання громадянства жителям Донбасу", - підсумувала Подоляк.

Читайте також:

Червнева депортація народів Криму

Як відбувалась депортація з Криму — документи НКВД

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.