"Чорні археологи" розграбували ольвійське городище — пам'ятку національного значення

Пам’ятку археології національного значення — "Античне городище Скелька-1" довели до археологічної катастрофи, заявляють херсонські краєзнавці.

"Нині віддалене від населених пунктів урочище "Скелька" є об'єктом посиленого інтересу скарбошукачів. Значна частина території спотворена грабіжницькими розкопами і, фактично, втрачена для науки. Сучасний стан пам’ятки археології національного значення не можна оцінити інакше як археологічну катастрофу", — цитує "Фейсбук"-сторінку Херсонської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Укрінформ.

Як зазначається, до катастрофи призвело варварське нищення "чорними археологами" унікального об'єкту культурної спадщини.

 Усі фото:  Херсонська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

"Пам'яткоохоронні установи не володіють достатніми ресурсами та можливостями для організації захисту пам'ятки від остаточного знищення, а представники правоохоронних органів під різними приводами уникають зустрічі з "чорними археологами", — констатують в облорганізації НСКУ.

 

Нагадаємо, постановою Кабінету Міністрів України № 929 від 10.10.2012 р. пам’ятка "Античне городище Скелька 1" була включена до Переліку пам`яток культурної спадщини національного значення Херсонської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Свого часу це античне городище входило до оборонної системи Ольвійської держави. Пам'ятка є багатошаровою, наявні археологічні знахідки дозволяють простежити тут життя населення від другої половини VI cт. до н. е. до III ст. н. е.

Отримана в результаті дослідження пам'ятки археологічна інформація стала вагомим внеском у джерельну базу вивчення античної історії території сучасної України.

 

Колекції знахідок зберігаються в Інституті археології НАН України, Миколаївському та Херсонському обласних краєзнавчих музеях.

Городище в 1895 році відкрив Віктор Гошкевич, який у 1909 році провів тут перші дослідження.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.