"Чорні археологи" розграбували ольвійське городище — пам'ятку національного значення

Пам’ятку археології національного значення — "Античне городище Скелька-1" довели до археологічної катастрофи, заявляють херсонські краєзнавці.

"Нині віддалене від населених пунктів урочище "Скелька" є об'єктом посиленого інтересу скарбошукачів. Значна частина території спотворена грабіжницькими розкопами і, фактично, втрачена для науки. Сучасний стан пам’ятки археології національного значення не можна оцінити інакше як археологічну катастрофу", — цитує "Фейсбук"-сторінку Херсонської обласної організації Національної спілки краєзнавців України Укрінформ.

Як зазначається, до катастрофи призвело варварське нищення "чорними археологами" унікального об'єкту культурної спадщини.

 Усі фото:  Херсонська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

"Пам'яткоохоронні установи не володіють достатніми ресурсами та можливостями для організації захисту пам'ятки від остаточного знищення, а представники правоохоронних органів під різними приводами уникають зустрічі з "чорними археологами", — констатують в облорганізації НСКУ.

 

Нагадаємо, постановою Кабінету Міністрів України № 929 від 10.10.2012 р. пам’ятка "Античне городище Скелька 1" була включена до Переліку пам`яток культурної спадщини національного значення Херсонської області, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Свого часу це античне городище входило до оборонної системи Ольвійської держави. Пам'ятка є багатошаровою, наявні археологічні знахідки дозволяють простежити тут життя населення від другої половини VI cт. до н. е. до III ст. н. е.

Отримана в результаті дослідження пам'ятки археологічна інформація стала вагомим внеском у джерельну базу вивчення античної історії території сучасної України.

 

Колекції знахідок зберігаються в Інституті археології НАН України, Миколаївському та Херсонському обласних краєзнавчих музеях.

Городище в 1895 році відкрив Віктор Гошкевич, який у 1909 році провів тут перші дослідження.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.