Спецпроект

АНОНС: У Меморіалі Голодомору покажуть фільм "Джеймс Мейс. Траєкторія долі"

24 квітня у Національному музеї "Меморіал жертв Голодомору" покажуть фільм "Джеймс Мейс. Траєкторія долі" про американського дослідника Голодомору, що надзвичайно багато зробив для визнання цього злочину геноцидом.

Довгий час Джеймс Мейс жив та працював в Україні, і саме йому ми завдячуємо виникненню чудової традиції – кожного року, у четверту суботу листопада, ставити на підвіконня свічу, відзначаючи День пам’яті жертв Голодомору.

 

3 травня минає 15 років з дня смерті дослідника, і напередодні цієї сумної дати, ми пропонуємо разом переглянути фільм "Джеймс Мейс. Траєкторія долі", створений Національною суспільною телерадіокомпанією у 2017 році, а також поспілкуватися з його авторами – відомим режисером Іриною Шатохіною та автором сценарію та ведучим, доктором історичних наук Юрієм Шаповалом.

24 квітня, середа, 15.00

Місце: зала пам’яті Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" (вул. Лаврська, 3).

Організатор: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору".

Вхід вільний за умови реєстрації: https://forms.gle/poM6Gg6YotL1iwwZ8

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.