Вийшов збірник документів про виконавців Великого терору на лаві підсудних

Вийшов друком третій том серії "Відлуння Великого терору" під назвою "Чекісти Сталіна в лещатах "соціалістичної законності".

Книга є спільним виданням низки установ, серед яких й Інститут історії України НАН України, Торонтський університет; Вірджинський універститет; Галузевий державний архів Служби безпеки України, повідомляє Інститут історії України.

Як можна довідатися з анотації, в третьому томі збірника документів вміщено "листи до влади" співробітників державної безпеки НКВД СРСР – організаторів і виконавців масових каральних операцій 1937‒1938 pp., які опинилися в 1939–1941 pp. під слідством, арештом і судом.

 Відлуння Великого терору. Збірник документів у трьох томах. – Том. 3: Чекісти Сталіна в лещатах "соціалістичної законності". Его-документи 1938–1941 pp. / Ред. кол.: В. Бірчак, Т. Блаувельт, В. Васильєв, Л. Віола, О. Довбня, В. Золотарьов, І. Кашу, А. Когут, С. Кокін, М. Панова, Р. Подкур, Д. Россман, А. Савін, О. Тепляков, М. Юнге; Відп. ред.: В. Васильєв, Р. Подкур, Л. Віола; Авт.-уклад.: А. Савін, О. Тепляков, М. Юнге. НАН України. Інститут історії України; Торонтський університет; Вірджинський універститет; Галузевий державний архів Служби безпеки України. – K.: Видавець В. Захаренко, 2019. – 936 с.

Крім того, до збірника ввійшли різні комплекси документів, які дозволяють зрозуміти контекст кампанії "дисциплінування НКВД", розкривають цілі та позначають її межі.

Ідеться про "листи до влади" жертв Великого терору та їхніх родичів, чекістські рапорти, накази НКВД СРСР за 1938‒1939 pp., матеріали перевірки співробітників держбезпеки, що здійснювалася організаціями ВКП(б), газетні репортажі про відкриті судові процеси над чекістами тощо.

Низка документів, таких як різноманітні матеріали особових справ співробітників держбезпеки, дає можливість простежити життєві траєкторії чекістів і охарактеризувати генезис формування цієї специфічної групи радянського суспільства.

Зміст збірника можна переглянути за посиланням.

Нагадаємо, перший том серії мав назву "Партійні збори та оперативні наради співробітників управлінь НКВД УРСР (листопад 1938 ‒ листопад 1939 pp.)".

Другий том містив документи з архівних кримінальних справ на співробітників органів НКВД УРСР, засуджених за порушення "соціалістичної законності" (жовтень 1938 p. ‒ червень 1943 р.).   

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.