У Києві старовинний особняк продають за 25 мільйонів заради знесення. ФОТО

У столиці виставили на продаж старовинний триповерховий будинок на вулиці Гоголівській 32-а в Шевченківському районі. Відповідне оголошення з'явилося на одному з сайтів з продажу нерухомості.

Про це повідомляє видання СЬОГОДНІ.

 Фото: Сьогодні

Власник будівлі зазначає, що вона не є пам'ятникою архітектури, тому будинок відмінно "підходить під знесення для будівництва елітного малоквартирного житлового будинку клубного типу". Також він уточнює, що земельна ділянка будинку не оформлена.

 

Будівля примітна тим, що знаходиться в безпосередній близькості від Павловського скверу і навколо неї вже зводять нові розважальні комплекси.

Будівля має вигідне розташування – до проспекту Перемоги можна дійти за кілька хвилин, а найближча станція метро "Університет" знаходиться за 900 метрів від неї.

Довідково. Будівлю побудував у 1890 році німецький підданий, купець Б. Міллер для власних потреб. Будинок оформлений у стилі історизму з переважанням архітектури київського ренесансу.

Цей будинок – яскравий приклад першого київського будівельного буму кінця ХIX століття. Його вдалося врятувати під час Другої світової війни, відразу після її закінчення будинок капітально відремонтували. Однак, мирні часи пам'ятник історії мабуть не переживе.

До речі, на торці будівлі є незвичайний мурал, створений французьким художником 2Shy. На ній зображений багаторівневий 3-D лабіринт з драбинами, по якому бігають дивні істоти.

 Фото: Сьогодні

Вулична картина була написана в період з 25 по 28 жовтня 2010 року в рамках фестивалю "Muralissimo", який був приурочений до проведення Євро-2012.

Відзначимо, що будівля, розташована поруч, по Гоголівській 32-б, також знаходиться в стадії руйнування.

Читайте також:

ЮНЕСКО виступила проти будівництва на пішохідно-велосипедного мосту в Києві

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.