АНОНС: Презентація книжки «Повсякденний сталінізм. Київ і кияни після Великої війни»

Книгу сучасного канадського історика, випускника історичного факультету КНУ, присвячено історії Києва 1943–1953 років, від повернення радянської влади до смерті Сталіна.

Історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка та видавництво Laurus запрошують на презентацію нової книжки Сергія Єкельчика "Повсякденний сталінізм. Київ і кияни після Великої війни".

 

Автор розглядає щоденне політичне життя Києва та киян в останнє десятиліття сталінського режиму: урочисті мітинги й демонстрації, вибори й політінформації, купівлю облігацій і зобов’язання виконати план до свят.

На прикладі перших повоєнних років найкраще видно, як ритуалізовані форми політичного життя витворювали простір, у якому населення могло як демонструвати лояльність, так і висловлювати свої страхи та упередження.

Автор запроваджує поняття "громадянських емоцій" як механізму взаємодії між громадянами й державою під час політичних обрядів святкування й подяки, а також ненависті до ворогів.

Учасники:

Сергій Єкельчик, історик, викладає історію й славістику в Університеті Вікторії (Вікторія, Канада), професор, президент Канадської асоціації українознавства.

Іван Патриляк, доктор історичних наук, професор кафедри новітньої історії України, декан історичного факультету.

Андрій Руккас, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи, заступник декана історичного факультету.

Тарас Пшеничний, кандидат історичних наук, заступник декана історичного факультету.

Модератор: Наталя Терес, кандидат історичних наук, доцент кафедри етнології та краєзнавства.

Час: 18 квітня, четвер, 18.00

Місце: Історичний факультет КНУ імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 60

Замовити книжку до презентації можна за адресою laurus.info@yahoo.com, в темі вказати: "Замовлення. Єкельчик"

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.