На Львівщині хочуть встановити пам’ятник першому головному військовому прокурору УНР

Військові прокурори вшановують пам’ять того, хто століття назад був одним з перших Головних військових прокурорів Армії Української Народної Республіки.

Про це повідомляє видання Фортпост із посиалнням на прес-службу Військової прокуратури Західного регіону.

 Фото: Фортпост

Святкування на початку 2019 року 100-річчя проголошення незалежності Української Народної Республіки спонукало всіх шукати історичне коріння.

До цієї благородної мети долучилися повною мірою і військові прокурори Західного регіону України, які днями відвідали місце поховання одного з перших Головних військових прокурорів Армії УНР генерал-хорунжого Олександра Чеховича.

Керівники військової прокуратури Західного регіону України на чолі з військовим прокурором регіону полковником юстиції Віталієм Вдовитченком відшукали місце поховання Головного військового прокурора Армії УНР, генерал-хорунжого Чеховича Олександра Олександровича, – у селі Білка Перемишлянського району на Львівщині.

 Олександр Чехович

"Історикам належить встановлювати точні дати, а військові прокурори планують вже ближчим часом зробити все від них залежне, аби пам’ять Головного військового прокурора Армії УНР була вшанована належним його постаті чином", – резюмував військовий прокурор регіону.

Віталій Вдовитченко зазначив, що військові прокурори мають намір відновити історичну справедливість: встановити пам’ятник генерал-хорунжому УНР Олександру Чеховичу на місці його поховання.

Читайте також:

На Чернігівщині відкрили меморіальну дошку на честь підполковника Армії УНР

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.