Митрополит Епіфаній: Коли нас називають бандерівцями, це привід пишатися

Українці мають за честь, коли їх називають нащадками героя українського національного визвольного руху Степана Бандери.

Таку думку висловив Митрополит Київський і всієї України Епіфаній під час відвідання Львівського національного аграрного університету, випускником якого був Бандера, повідомляє Укрінформ із посиланням на прес-службу Київської митрополії Православної церкви України.

 

"Історія університету засвідчує, з-поміж його випускників було багато тих, які насправді, не словом, а ділом, любили свою українську землю та її народ. Серед них варто відзначити та згадати генія українського національного і націєтворчого духу Степана Бандеру. Він є славним випускником саме вашого університету. І коли нас називають бандерівцями, то ми цим пишаємося", – зазначив владика.

 

Він зауважив, що для декого таке найменування є лайливим, але "для нас це честь". "Бо наша земля породила таких славних героїв, які колись казали, що прийде час і один буде говорити "Слава Україні!", а мільйони відповідатимуть "Героям Слава!". Ми з вами дочекалися цього часу", – сказав Митрополит Епіфаній.

Зазначимо, що останню фразу, яку цитував предстоятель церкви, приписують провідникові ОУН (революційної) Степану Бандері.

Нагадаємо, 8 квітня Посольство Польщі в Україні висловило "глибоке обурення формою та змістом програми "Розсекречена історія. Страсті за Бандерою", яку 6 квітня транслював телеканал "UA:Перший".

У відповідь екс-заступник міністра закордонних справ Польщі Катажина Пелчиньска-Наленч заявила, що польська влада такими виступами досягне тільки зворотного ефекту.

Читайте матеріали "ІП" на тему "БАНДЕРА"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.