Митрополит Епіфаній: Коли нас називають бандерівцями, це привід пишатися

Українці мають за честь, коли їх називають нащадками героя українського національного визвольного руху Степана Бандери.

Таку думку висловив Митрополит Київський і всієї України Епіфаній під час відвідання Львівського національного аграрного університету, випускником якого був Бандера, повідомляє Укрінформ із посиланням на прес-службу Київської митрополії Православної церкви України.

 

"Історія університету засвідчує, з-поміж його випускників було багато тих, які насправді, не словом, а ділом, любили свою українську землю та її народ. Серед них варто відзначити та згадати генія українського національного і націєтворчого духу Степана Бандеру. Він є славним випускником саме вашого університету. І коли нас називають бандерівцями, то ми цим пишаємося", – зазначив владика.

 

Він зауважив, що для декого таке найменування є лайливим, але "для нас це честь". "Бо наша земля породила таких славних героїв, які колись казали, що прийде час і один буде говорити "Слава Україні!", а мільйони відповідатимуть "Героям Слава!". Ми з вами дочекалися цього часу", – сказав Митрополит Епіфаній.

Зазначимо, що останню фразу, яку цитував предстоятель церкви, приписують провідникові ОУН (революційної) Степану Бандері.

Нагадаємо, 8 квітня Посольство Польщі в Україні висловило "глибоке обурення формою та змістом програми "Розсекречена історія. Страсті за Бандерою", яку 6 квітня транслював телеканал "UA:Перший".

У відповідь екс-заступник міністра закордонних справ Польщі Катажина Пелчиньска-Наленч заявила, що польська влада такими виступами досягне тільки зворотного ефекту.

Читайте матеріали "ІП" на тему "БАНДЕРА"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.