Митрополит Епіфаній: Коли нас називають бандерівцями, це привід пишатися

Українці мають за честь, коли їх називають нащадками героя українського національного визвольного руху Степана Бандери.

Таку думку висловив Митрополит Київський і всієї України Епіфаній під час відвідання Львівського національного аграрного університету, випускником якого був Бандера, повідомляє Укрінформ із посиланням на прес-службу Київської митрополії Православної церкви України.

 

"Історія університету засвідчує, з-поміж його випускників було багато тих, які насправді, не словом, а ділом, любили свою українську землю та її народ. Серед них варто відзначити та згадати генія українського національного і націєтворчого духу Степана Бандеру. Він є славним випускником саме вашого університету. І коли нас називають бандерівцями, то ми цим пишаємося", – зазначив владика.

 

Він зауважив, що для декого таке найменування є лайливим, але "для нас це честь". "Бо наша земля породила таких славних героїв, які колись казали, що прийде час і один буде говорити "Слава Україні!", а мільйони відповідатимуть "Героям Слава!". Ми з вами дочекалися цього часу", – сказав Митрополит Епіфаній.

Зазначимо, що останню фразу, яку цитував предстоятель церкви, приписують провідникові ОУН (революційної) Степану Бандері.

Нагадаємо, 8 квітня Посольство Польщі в Україні висловило "глибоке обурення формою та змістом програми "Розсекречена історія. Страсті за Бандерою", яку 6 квітня транслював телеканал "UA:Перший".

У відповідь екс-заступник міністра закордонних справ Польщі Катажина Пелчиньска-Наленч заявила, що польська влада такими виступами досягне тільки зворотного ефекту.

Читайте матеріали "ІП" на тему "БАНДЕРА"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.