Спецпроект

АНОНС: У Дніпрі покажуть фільм на основі щоденника мешканця гетто під час Голокосту

17 квітня в Музеї "Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні" покажуть документальний фільм про Голокост "Книга проклять. Щоденник Беньяміна Берковича" за участі автора – білоруського режисера, лауреата премії "За духовне Відродження" Юрія Горульова.

Про це повідомляє Prostir.museum.

Беньямін Беркович - один із в'язнів Новогрудського гетто в Білорусі. У 2005 р. в архіві Єврейського історичного інституту Варшави знайшли його щоденник.

 

Перед ліквідацією гетто автор щоденника передав його поляку Ромуальду Пеляховському, своєму довоєнному знайомому, і попросив зберегти. Після війни, з ризиком для родини, Пеляховський під час репатріації таємно вивіз щоденник до Польщі і передав його до Єврейського історичного інституту.

У фільмі автор розкриває ще одну сторінку з історії Голокосту на території Білорусі і намагається дослідити ставлення різних поколінь ізраїльських євреїв до антисемітизму і питань помсти в сьогоднішніх умовах. Разом із режисером по слідах долі Берковича йдуть Майкл Каган, інженер з Ізраїлю, і Тамара Вершицька, директор історичного музею Новогрудка.

17 квітня, середа, 18.00

Місце: м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема, 4/26, Центр "Менора", Музей "Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні", відеозала (3-й поверх, ліфт Б).

Вхід вільний.

Довідки за телефоном: 050-452-21-63

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.