Знайдений у Західній Україні шолом часів Соломона продали на аукціоні в Англії

Бронзовий шолом, знайдений на території України торік, у вересні, пішов з молотка на лондонському аукціоні Timeline за 11,875 фунтів стерлінгів.

Про це на порталі prostir.museum повідомив відомий археолог Максим Левада, за ініціативи якого в Україну повернувся меч вікінга, що сьогодні виставлений в музеї у Винниках, передає Дивись.info.

Отже, вперше інформація про бронзовий шолом з’явилася на інтернет-аукціоні Violity. Людина під ніком Pislarij виставила артефакт на продаж, встановивши стартову ціну 10 тисяч гривень. Лот на аукціоні супроводжувався наступним описом: "Рідкісна знахідка – бронзовий шолом періоду пізньої бронзи. Знахідки поодинокі у всій Європі. При виявленні були поломки по низу тулії близько прижиттєвого ремонту (по фото чітко видно заклепки того періоду). Реставрувався професійним реставратором, поломки були закриті, для посилення тулії всередині вставлений сталевий обруч. У процесі транспортування, на жаль, виламали шматочок близько шишака (на фото видно). Шматочки додаються".

 Фото: Violity

Зі сайтуа Violity. Згодом уся інформація з Violity зникла, однак 4 вересня 2018 року з’явилося повідомлення, що лот "Карпатський шолом бронзового віку" був проданий за 11,875 фунтів стерлінгів. "При перепродажі було зазначено, що це власність однієї дами, яка мешкає в Кенті, а шолом походить з колекції її дідуся, що він придбав у Німеччині після Другої світової війни. Фото зі сайту аукціону Timeline. А ще там йшлося, що шолом має сліди древнього ремонту у вигляді двох прямокутних пластинок з бронзовими кріпленнями, та що продаж супроводжується аналітичним звітом за № 114371/570 доктора Браяна Гілмора з Дослідницької лабораторії археології та історії мистецтв Оксфордського університету", – написав Максим Левада.

Однак, якщо порівняти фото із сайту Violity та аукціону Timeline, стає цілком зрозуміло, що йдеться про один і той самий бронзовий шолом. Відтак, тепер стоїть питання, як повернути артефакт, якому близько трьох тисяч років, в Україну.

 Фото: Violity

Археолог, доктор історичних наук, професор, фахівець у галузі археології епохи бронзи Микола Бандрівський вважає, що шолом був знайдений в ареалі Голіградської культури, населення якої радянська археологія зараховувала до північно-фракійський племен.

"І власне, той шолом чим цікавий? По-перше, він має місця латок. Це свідчить про досить неспокійну, агресивну ситуацію у той час. Тобто його латали, він був вигідний. Він не належав представникові якоїсь еліти. Це рядові шоломи, але ми їх практично не маємо у своїх музеях. Кілька шоломів було знайдено, але вони зникли у приватних колекціях. А цей був незаконно вивезений за кордон і був виставлений, власне, на лондонському аукціоні.

Мені видається, що тут треба підключити юристів з міжнародного права, які розбираються у тонкощах міжнародних хартій, бо Україна підписала пам’яткоохоронні хартії зі збереження та повернення культурних цінностей. І ми би хотіли, щоби цей шолом, принаймні один був доступним для науковців, щоби можна було зробити металознавчий аналіз. Він би показав родовище, звідки брався метал для виготовлення шоломів", – пояснює професор Бандрівський.

Науковець наголошує, що якщо взяти світову історію, то йдеться про часи біблійних царів Соломона, Давида – це Х століття до народження Христа: "Не треба думати, що цивілізації були лише у Єгипті, Ассирії, Вавилонії, а в нас – лише якісь відсталі племена. Зовсім ні. Якщо взяти, скажімо, наступально-захисне озброєння, воно було на одному рівні з найбільшими передньоазійськими деспотіями того часу".

На жаль, на території України жодного шолому того періоду немає, однак їх можна побачити у європейських музеях.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.