АНОНС: Лекція "Ідея і міф сарматизму" у НМІУ

Шляхта Речі Посполитої двох народів витворила своєрідну ідеологію, вважаючи себе нащадками сарматів. Яке призначення було в цього міфу? Чи були з ними згодні українські шляхтичі? 13 квітня про це розповість дослідник історії Іван Гоменюк.

Давно поглинули українські степи навіть згадки про войовничих сарматів, чия нестримна кіннота несла списами й мечами пострах навколишніх народам. Але й через півтора десятка століть на європейських картах ці терени продовжували іменувати Сарматією. Більше того, шляхта Речі Посполитої двох народів витворила своєрідну ідеологію, вважаючи себе нащадками саме сарматів.

 

Яке призначення було в цього міфу? Чи були з ними згодні українські шляхтичі? Як відобразився сарматизм у моді, літературі та архітектурі? Про це розповість дослідник історії Іван Гоменюк.

13 квітня, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2, 4 поверх).

Організатор: проект "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.