Посольству Польщі не сподобався зміст передачі про Бандеру на UA:Першому

Посольство Польщі в Україні висловило протест щодо змісту програми "Розсекречена історія" про Степана Бандеру в ефірі українського суспільного телебачення.

Як повідомляє "Європейська правда", про це йдеться у листі посольства, адресованого голові правління НСТУ Зурабу Аласанії.

Реакція посольство стосується програми "Розсекречена історія: Страсті за Бандерою", яка вийшла в ефір 6 квітня на телеканалі UA: Перший.

"Обурливим є представлений у програмі вигляд Польщі. Показані "функціонуючі в Польщі" міфи щодо Бандери. Представляється також "критика" цієї постаті в нашій країні. Причому, ведучий не посилається на жодні джерела та не вказує авторів критичних поглядів", - йдеться у листі.

 Джерело: FB Володимира В'ятровича
Посольство також незадоволене, що у програмі "був пропущений створений Бандерою кримінальний вимір ідеології інтегрального націоналізму та її наслідки у вигляді тисяч жорстоко вбитих мешканців земель нинішньої України не українського походження".

"Особливу стурбованість викликає ідилічне зображення Бандери, яке намагалися створити гості випуску", - підкреслюється у листі.

Нагадаємо, Конституційний трибунал Польщі в січні цього року постановив, що положення поправки до закону про Інститут національної пам'яті у частині, що стосується "злочинів українських націоналістів", є неконституційними

Поправки дозволяли відкривати кримінальні провадження проти осіб, котрі заперечують "злочини українських націоналістів" у 1925-1950 роках, а також злочини українських формувань, які "були колаборантами" ІІІ Рейху під час Другої світової війни.

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІНП можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.