АНОНС: Лекція "Радянські спецоперації та українсько-єврейські стосунки в Америці"

9 квітня з лекцією "Радянські спецоперації ("активні заходи") та українсько-єврейські стосунки у Північній Америці у 1960–1980-х рр." виступить історик Ольга Бертелсен (Olga Bertelsen).

Доповідач спробує проаналізувати вплив секретних операцій КГБ на динаміку українсько-єврейських стосунків на Заході під час формування антирадянського правозахисного руху у часи Холодної війни. Йтиметься про внесок української керівної та партійної еліти, зокрема Міністерства закордонних справ, в розробку операцій, що підривали довіру і плідну співпрацю між західними активістами, відомими представниками української та єврейської діаспор в Північній Америці.

карикатура Валерія Зелінського в журналі "Перець", червень 1981 року

Ольга Бертелсен, Ph.D., викладає на кафедрі історії розвідки та міжнародних відносин у Коледжі безпеки та розвідки Ембрі-Ріддл (Прескот, штат Аризона, США). У 2018–2019 рр. вона отримала стипендію Жан Моне і працює у Центрі перспективних досліджень імені Роберта Шумана у Європейському університеті (Флоренція, Італія).

Ольга Бертелсен є автором монографії "The House of Writers in Ukraine, the 1930s: Conceived, Lived, Perceived" (2013), упорядником збірки документів "Архів розстріляного відродження: Лесь Курбас і театр "Березіль". Архівні документи (1927–1988)" (2016), редактором антології "Revolution and War in Contemporary Ukraine: The Challenge of Change" (2017).

9 квітня, вівторок, 15:30.

Місце: Інститут історії України НАН України (Київ, вул. Грушевського, 4), конференц-зала, 6 поверх, аудиторія 615. 

Організатор: Інститут історії України НАН України.

Віхід вільний.


Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.