Спецпроект

Меморіал жертв Голодомору передав книги для бібліотек Вінниччини

3 квітня 2019 року у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського відбулась презентація освітньо-патріотичного проекту «Книги для 100 університетів і бібліотек України». В заході взяли участь бібліотекарі, громадські активісти, студенти та педагоги з Вінницької області.

В рамках даного проекту ініційованого Національним музеєм "Меморіал жертв Голодомору", спільно з Всеукраїнською правозахисною організацією "Меморіал" імені Василя Стуса, за підтримки газети "Україна молода" було передано комплекти книг з історії України, у тому числі з тематики геноциду українського народу – Голодомору 1932-1933 років (загалом близько 60 назв) бібліотекам Вінниці та Вінницької області.

 

Захід відкрила ректор Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського – Наталія Лазаренко. Меморіал жертв Голодомору представили: перший заступник генерального директора – Ірина Батирєва та завідувач інформаційно-видавничого відділу музею – Юлія Коцур.

До реалізації проекту долучився й громадський діяч Микола Герасименко, який передав бібліотекам книги історичної тематики з власної книгозбірні.

Усі передані книги – це рідкісні видання, енциклопедична література, що видавалася не для продажу. На їх сторінках розкривається правда про Голодомор-геноцид української нації, руйнуючи давно вкорінені "совєцькі" стереотипи.

Книги мають українське патріотичне спрямування, покликані вести боротьбу за свідомість, насамперед, молоді, яка формує національну українську еліту.

"Перемога народжується не на полі бою, а у школах та університетах" – із цим меседжем проект рухається Україною, відкриваючи громадськості правду про різні хронологічні періоди історії України.

Читайте також:

Архіви першої міжнародної конференції про Голодомор стали доступні в Інтернеті

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.