Музей Кон-Тікі в Норвегії поверне острову Пасхи артефакти

Норвегія погодилася повернути тисячі артефактів з острову Пасхи, який належить Чилі. У 1956 році їх забрав знаменитий норвезький мандрівник Тур Хейєрдал.

Від імені Музею Кон-Тікі в Осло угоду з міністерством культури Чилі підписав син Хейєрдала в Національній бібліотеці в Сантьяго, повідомляє "Бі-Бі-Сі".

Предмети включають витесані з каменю голови і людські кістки.

Тур Хейєрдал здобув славу в 1947 році, пропливши на маленькому плоту Кон-Тікі 6000 км з Перу в Полінезію. За його словами, ця експедиція довела, що давні культури могли досягати водним шляхом південний регіон Тихого океану й так його заселили.    

 Тур Хейєрдал привіз з острова Пасхи численні об'єкти культури

Пізніше тести ДНК дозволили припустити, що острови заселили народи-переселенці з Південно-східної Азії.

Далі Хейєрдал здійснив низку подорожей навколо світу, включаючи експедиції на острів Пасхи (він же Рапа-Нуї) в 1955—1956 і в 1986—1988 роках.

Хейєрдал провів перші розкопки на віддаленому острові, з якого походять витесані голови, які використовувалися як охоронні обереги по всьому тихоокеанському регіону.

Церемонію підписання угоди про повернення артефактів відвідав і король Норвегії Гаральд V 

У віці 87 років дослідник помер у 2002 році.

"Повернення на батьківщину — це виконання обіцянки мого батька, дані владі Рапа-Нуї, що об’єкти будуть повернуті після аналізу й оприлюднення", — сказав син Хейєрдала Тур-молодший агенції AFP.

 Кон-Тікі — це копія інкського плота, на якому у 1947 році Тур Хейєрдал та його команда перетнули Тихий океан від Перу до островів Туамоту.

Директор музею Кон-Тікі Мартін Біль (Martin Biehl) сказав, що "в наших спільних інтересах, щоб ці об’єкти повернулися і, понад усе, — були доставлені в добре оснащений музей". Він не уточнив, про який музей іде мова, зазначивши лише, що весь процес забере час.

Після церемонії підписання угоди міністр культури Чилі Консуело Вальдес наголосив, що "ми як міністерство маємо за свою місію задовольнити справедливу вимогу народу Рапа-Нуї відновити свою культурну спадщину". 

Читайте також:

Кон-Тікі. Найфантастичніша пригода ХХ століття

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.