АНОНС: Лекція "Постать В’ячеслава Чорновола в історії України"

У березні виповнилося 20 років з дня трагічної загибелі Вячеслава Чорновола. 30 березня в "Козацькому домі" відбудеться лекція професора Василя Деревінського "Постать В’ячеслава Чорновола в українській історії".

В’ячеслава Чорновола сміливо можна назвати батьком-співзасновником української держави, адже саме він є ініціатором проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 р. та Акта проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року.

В’ячеслав Чорновіл завжди стояв на сторожі свободи слова та інтересів українського народу і Української держави. Він став символом епохи й уособленням боротьби за незалежність України завдяки своїй невідступній борні проти зросійщення та національної дискримінації.

 

Про слід Чорновола в історії України розповість  Василь Деревінський.

Василь Деревінський – доктор історичних наук, професор кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва і архітектури. Дослідник історії українського національно-визвольного руху, етнонаціональної політики, біографістики.

Автор понад 100 праць, серед них "На гребені боротьби. Діяльність В’ячеслава Чорновола у другій половині 1980-х рр." (2010), "В’ячеслав Чорновіл. Нарис портрета політика" (2011), "В’ячеслав Чорновіл: журналіст, борець, державотворець" (2013).

30 березня, субота, 16.00

Місце: Козацький дім, Київ, пров. Т. Шевченка, 5 (2 поверх), ст. м. "Майдан Незалежності".

Організатор: проект "Пам'ять нації"

Вхід вільний за умови реєстрації.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.