Як жилося студентам-медикам у ХІХ столітті, показали під час "Ночі анатомії". ВІДЕО

У Національному медичному університеті ім. Богомольця студенти-історики з Київського університету ім. Шевченка відтворили навчання майбутніх лікарів у ХІХ і початку ХХ століття. Театралізоване дійство відбувалося в ніч із 21 на 22 березня з ініціативи творчого об'єднання "Ніч в університеті".

Про це йдеться в репортажі 5-го каналу.

Під час першої частини заходу під назвою "Ніч анатомії" студенти показали, як раніше навчалися студенти медичного факультету Університету святого Володимира.

Далі влаштували театралізоване дійство, щоби показати те, із чим доводилося стикатися студентам-медикам понад століття тому.

"Лікарі зокрема, вони не мали на чому тренуватися і в них не було ніяких зразків, тому трупи просто крали. Є згадки, хроніки, в яких датуються такі от випадки. Ну і було додано трішки медичного чорного гумору, щоб це не було так сумно", – пояснюють студенти Богдан Бубач та Іван Жуковський.

Фінальна частина нічної екскурсії в університеті – жіноча освіта у ХІХ та ХХ століттях на медичному відділенні Київських вищих жіночих курсів.

Автор ідеї Олексій Руденко пояснює: в такий спосіб студенти намагаються відтворити хід історії, щоразу її вдосконалюючи. Другий рік поспіль театралізована ніч в університеті користується попитом.

Фото:  FB Творче об'єднання "Ніч в університеті"

"Це волонтерська ініціатива студентів історичного факультету університету Шевченка. Щодо розвитку медицини, щодо медичної освіти, як чоловічої так і жіночої, щодо того, яким чином сприймалося, або не сприймалося нововведення у медицині", – зазначає керівник вистави.

Схоже дійство студенти влаштовують кілька разів на рік. Щоразу обирають різні епохи і теми для вистав.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.