АНОНС: Зустріч «Київ ранньослов’янський: допоки не постала Русь»

У Києві відбудеться зустріч в рамках виставкового проекту "Археологічний портрет стародавнього Києва: життя рибалки, фальшивомонетника, митника... (за матеріалами розкопок архітектурно-археологічної експедиції у 2016–2018 рр. під керівництвом Гліба Івакіна)."

Про це повідомляє Архітектурно-археологічна експедиція ІА НАН України.

 

Значення Києва як столиці Руської держави неможливо переоцінити. Утім, іще в доруський період він уже відігравав непересічну роль в історії слов’янства. Про це свідчать знахідки ранньосередньовічних ювелірних виробів, візантійських монет та амфор.

На території Києва знайшли відомі слов’янські пам’ятки різних періодів і культур – від найдавніших, що належать до рубежу ер. Вони є живим відображенням формування й історичного становлення давніх слов’ян, першої східнослов’янської держави та її столиці.

Учасники: провідні фахівці в галузі ранньослов’янської археології, науковці Відділу археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень Інституту археології НАН України Юрій Башкатов, Олег Петраускас, Андрій Скиба, Борис Магомедов, Сергій Горбаненко.

Модератор: доцент кафедри археології та музеєзнавства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, к.і.н. Євген Синиця.

Час: 24 березня, неділя, 14.00

Місце: Андріївський узвіз, 5/31

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.