У Варшаві презентували збірник документів про ліквідацію керівників ОУН в Польщі. ФОТО

Це видання на 1568 сторінок тексту охоплює документи, пов'язані з боротьбою Управління громадської безпеки комуністичної Польщі із керівництвом Закерзонського краю ОУН(б) - структурною одиницею, яка існувала на українських етнічних землях у Польській державі.

Збірник "Організація Українських Націоналістів в Польщі в 1944—1950 роках. Ліквідація керівних структур" є 9-м томом  документальної серії "Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках ХХ століття", яку започатковано 1996 року.

 Фото: IPN

14 березня його презентували у навчальному центрі польського Інституту національної пам'яті імені Януша Куртики "Przystanek Historia", - йдеться на веб-сторінці польського IPN.

Зустріч відкрила директорка Архіву IPN Мажена Крук. Після неї про підсумки польсько-українського архівного співробітництва говорив заступник голови Інституту національної пам'яті д-р Матеуш Шпитма.

  Фото: IPN

- Треба сказати, що ця співпраця з вимірними наслідками. Результати – 11 томів – у тому числі два англійською мовою.

Загалом понад 12 тисяч сторінок опублікованих документів для вивчення нашої складної, іноді хворобливої історії, - сказав д-р Матеуш Шпитма, підкресливши, що ці публікації є найважливішою редакційною ініціативою в історії наших країн.

  Фото: IPN

- Польсько-українська робоча група планує нові дослідницькі проекти, які вже стають цінною допомогою для всіх дослідників, що займаються історією двох країн, - додав віце-президент Інституту національної пам'яті.

Директор архіву СБУ Андрій Когут (другий зліва)

 Фото: IPN

 

Директор Архіву Служби безпеки України Андрій Когут позитивно відзначив факт, що нарешті мали змогу презентувати результати цієї роботи для польської аудиторії. Він також підкреслив важливість відкритого доступу до історичних документів та вільної фахової дискусії щодо минулого.

"Реформа декомунізації 2015 року зняла будь-які обмеження в доступу до документів карально-репресивної системи СРСР і ми раді, що ці документальні свідчення цікаві і важливі також і для іноземної аудиторії". Він також задекларував перспективу подальшої співпраці щодо обміну копіями документів та підготовки спільних публікацій.

Нагадуємо, що презентація цього збірника відбулася в Україні ще у травні 2018 року, а у Польщі довгий час не могла відбутися.

Презентація у Польщі стала можливою лише після рішення Конституційного трибуналу Польщі, який скасував зміни до закону про Інститут національної пам’яті, котрими передбачалася кримінальна відповідальність за інші погляди, ніж у законодавця, на історію українських націоналістів.

Як відомо, дане Рішення Конституційного суду Польщі в Україні назвали значним кроком до нормалізації відносин між країнами в царині історичної пам’яті.

Хоча ці поправки – не єдина перешкода, яка була в питаннях, що стосуються минулого. Зокрема, залишається невирішеним питання відновлення знищених українських пам’ятників на території Польщі.

 зліва-направо: В. Ковальчук, Ю. Шаповал, Г. Мотика, М. Маєвський

 Фото: IPN

Модератором дискусії виступив проф. Гжегож Мотика, а участь в обговоренні книги взяли її упорядники проф. Юрій Шаполова (Інститут політичних та етнонаціональних досліджень Національної академії наук України), д-р Марцін Маєвський (Архів польського Інституту національної пам'яті), д-р Володимир Ковальчук (Галузевий державний архів Служби безпеки України).

До редакційної колегії збірника ввійшли: Єжи Беднарек, Володимир Бірчак, Володимир В'ятрович (автор ідеї 9-го тому), Сергій Кокін, Ігор Кулик, Рафал Лєськевич, Марцін Маєвський, Збігнев Навроцький та Юрій Шаповал.

Серія "Польща та Україна у тридцятих-сорокових роках ХХ століття" є результатом багаторічної співпраці між Архівами польського Інституту національної пам'яті та Галузевим державним архівом архівом Служби безпеки України.

Читайте також:

Вийшов документальний збірник про боротьбу комуністичної Польщі проти ОУН

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.