На дні Нілу знайшли легендарний корабель, описаний ще Геродотом

У затоці Абу-Кір, неподалік від гирла Нілу, вчені виявили торговий корабель древніх єгиптян, саме існування якого історики століттями ставили під сумнів. Знахідці дві з половиною тисячі років.

Перша згадка судна оригінальної побудови, яке місцеві жителі називали "баріс", зустрічається ще у Геродота, який побував в Єгипті в V столітті до Р.Х., – повідомляє ВВС.

 Фото: CHRISTOPH GERIGK/FRANCK GODDIO/HILTI FOUNDATION

Давньогрецький історик досить докладно описав будову дивного корабля, однак матеріальних підтверджень його словам до останнього часу не було.

Правоту Геродота вдалося довести єгиптологу Олександру Бєлову. Він встановив, що виявлене археологами стародавнє судно, вік якого оцінюється приблизно в 2500 років, і є легендарний баріс.

Місто Тоніс, відомий грекам як Іракліон, був заснований близько 2700 років тому і пару століть залишався найбільшим портом і торговим центром Стародавнього Єгипту.

Однак на сушу повільно наступало море, і приблизно до кінця VIII століття місто затопило остаточно.

Зараз Тоніс розташований на дні затоки Абу-Кір, приблизно в 2,5 км від берега, і прихований 10-метровою товщею води. Його руїни виявили лише в кінці XX століття, і велика їх частина не досліджена до сих пір.

Відомо, що в період розквіту Іракліон, близько 450 р. до Р.Х., його відвідав давньогрецький історик Геродот, докладно описав місто в своїй книзі.

Там, зокрема, описується і торговий корабель під назвою "баріс" з вітрилами з папірусу, дуже здивував "батька історії" своєю незвичайною будовою. Судно було немов складене з довгих дерев’яних "цеглин", скріплених мідними цвяхами.

"Коли таким чином побудують остов корабля, то поверх кладуть поперечні балки. Ребер зовсім не роблять, а пази законопачують папірусом", – розповідав давньогрецький історик.

Досить незвичайною була і система управління: "На судні робиться тільки одне кермо, яке проходить наскрізь через кіль. Такі судна можуть ходити вгору по річці лише при сильному попутному вітрі, їх буксирують уздовж берега".

Далі Геродот детально описує механізм руху корабля і уточнює: "Таких суден у єгиптян дуже багато, і деякі з них вантажопідйомністю в багато тисяч талантів". ( талант – близько 26 кг).

З огляду на такий поважний вік – судно було побудовано між 664 і 332 рр. до Р.Х., – воно дуже непогано збереглося: вціліло майже 70% корпусу.

В цілому біля узбережжя були знайдені останки більш ніж 60 кораблів, але саме цей – номер 17 – привернув особливу увагу Олександра Бєлова з Центру егіптологіческіх досліджень РАН.

Остов судна нагадав йому будинок, складений з дерев’яних цегл. Вчений регулярно їздить досліджувати Іракліон з самого відкриття загубленого міста в 1999 році.

Знову і знову повертаючись до знахідки і досліджуючи нові деталі, він все більше переконувався в тому, що "Корабель-17" – це описаний Геродотом баріс, тільки трохи більший – його довжина приблизно 28 м.

Послівний аналіз тексту і аналіз всіх фрагментів корпусу показали майже стовідсоткову відповідність структури судна давньогрецькому опису.

Читайте також:

В Єгипті археологи виявили некрополь з 40 муміями чоловіків, жінок і дітей

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.