Спецпроект

Будівельники у Білорусі знайшли масове поховання жертв Голокосту

У Бресті на місці масового поховання часів Другої світової війни будівельники знайшли останки 990 осіб.

Знахідку виявили на розі вулиці Куйбишева і проспекту Машерова, де почалося будівництво житлового кварталу. Про це повідомляє Газета.ЮЕЙ із посиланням на БЕЛТА.

 Брестське гетто

Фото: BrestCITY.com

"Були побоювання, що в ході цієї роботи будуть знайдені останки. І інвестор це знав. З огляду на розташування гетто в цьому районі, передбачалося, що йтиметься про десятки осіб. На цей момент вже вилучено останки 990 осіб. Цієї цифри не очікував ніхто – ні громадські працівники, ні вчені", - зазначив керівник Брестського міськвиконкому Олександр Рогачук.

Наразі розкопки продовжуються, їх веде спеціалізований батальйон Міністерства оборони.

В Брестському гетто перебувало до 28 тис. євреїв. Близько 17 тис. осіб було розстріляно в жовтні 1942 року поблизу залізничної станції Бронна Гора в Березівському районі. Доля решти в'язнів невідома.

Зараз влада займається питанням увічнення пам'яті жертв гетто.

"На місці поховання не буде нічого, крім зелених газонів. Навіть паркувальних місць, дитячих майданчиків там не будемо розміщувати", - наголосив мер міста.

Перепоховання останків здійснять на одному з кладовищ обласного центру з дотриманням релігійних канонів і традицій.

Очевидці тих страшних подій зазначили, що після знищення гетто упродовж місяця нацисти щодня здійснювали розстріли. У післявоєнні роки в цьому кварталі неодноразово знаходили людські останки, які було перепоховано в братські могили на міських кладовищах "Плоска" і "Тришинське".

Читайте також:

Помер останній відомий учасник повстання у Варшавському гетто

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.