Спецпроект

Будівельники у Білорусі знайшли масове поховання жертв Голокосту

У Бресті на місці масового поховання часів Другої світової війни будівельники знайшли останки 990 осіб.

Знахідку виявили на розі вулиці Куйбишева і проспекту Машерова, де почалося будівництво житлового кварталу. Про це повідомляє Газета.ЮЕЙ із посиланням на БЕЛТА.

 Брестське гетто

Фото: BrestCITY.com

"Були побоювання, що в ході цієї роботи будуть знайдені останки. І інвестор це знав. З огляду на розташування гетто в цьому районі, передбачалося, що йтиметься про десятки осіб. На цей момент вже вилучено останки 990 осіб. Цієї цифри не очікував ніхто – ні громадські працівники, ні вчені", - зазначив керівник Брестського міськвиконкому Олександр Рогачук.

Наразі розкопки продовжуються, їх веде спеціалізований батальйон Міністерства оборони.

В Брестському гетто перебувало до 28 тис. євреїв. Близько 17 тис. осіб було розстріляно в жовтні 1942 року поблизу залізничної станції Бронна Гора в Березівському районі. Доля решти в'язнів невідома.

Зараз влада займається питанням увічнення пам'яті жертв гетто.

"На місці поховання не буде нічого, крім зелених газонів. Навіть паркувальних місць, дитячих майданчиків там не будемо розміщувати", - наголосив мер міста.

Перепоховання останків здійснять на одному з кладовищ обласного центру з дотриманням релігійних канонів і традицій.

Очевидці тих страшних подій зазначили, що після знищення гетто упродовж місяця нацисти щодня здійснювали розстріли. У післявоєнні роки в цьому кварталі неодноразово знаходили людські останки, які було перепоховано в братські могили на міських кладовищах "Плоска" і "Тришинське".

Читайте також:

Помер останній відомий учасник повстання у Варшавському гетто

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.