На Одещині сплюндровано меморіал українським воякам. ФОТО

В ніч з 17 на 18 березня невідомими був сплюндрований меморіал воякам Армії УНР у м. Ананьїв Одеської області. Пам’ятник облили фарбою та закидали яйцями.

Про це повідомляє Благодійний фонд "Героїка".

 

Меморіал розташовується на в’їзді до міста. На білій колонні височіє орден Армії УНР Залізний Хрест "За Зимовий похід і бої". На пам’ятнику викарбувані імена 106 вояків, які походять з Ананьївського повіту Херсонської губернії і в лавах Армії УНР боролись за незалежність України проти білих і червоних окупантів.

 

Меморіальний комплекс збудовано на пожертви, зібрані благодійним фондом "Героїка". Автором проекту та виконавцем робіт став учасник бойових дій, доброволець Олег Собченко з Черкащини. У будівництві допомагали місцеві волонтери.

 

"Героїка" виплатить грошову винагороду у розмірі 10 000 грн за інформацію про зловмисників: heroic.spirit@gmail.com або за телефоном +38 093 725 67 45.

Благодійний фонд "Героїка" вважає цей акт вандалізму політичною акцією проросійських сил, координація яких може здійснюватися з-за кордону" - йдеться у повідомленні.

"Наш фонд розраховує на швидку та результативну роботу як органів Національної поліції, так і Служби безпеки України. Краще працювати на випередження і ловити тих, хто нападає на пам’ятники українським воякам, поки ці ж злодії не почали нападати на українських військових" - резюмують у фонді.

Читайте також:

На Одещині відкрили меморіал землякам, які воювали за УНР. ФОТО

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.