АНОНС: "Походження українців та їхніх сусідів": лекція Леоніда Залізняка

Видавництво "Темпора" та Книгарня "Є" запрошують на першу зустріч у рамках "A posteriori. Історичний лекторій". На запитання про походження української нації відповість Леонід Залізняк – український археолог, доктор історичних наук, професор.

Національна історія будь-якого народу починається з народження її суб’єкта. Відсутність чітких уявлень про час, місце та обставини зародження суб’єкта української національної історії гальмує формування національної свідомості та стримує процес формування сучасної нації.

 

• Чому дехто починає відлік української історії від трипільської культури, а дехто й досі обстоює пізньосередньовічну імперську версію М. Погодіна — О. Соболевського, за якою український етнос почав формуватися після монгольської навали?

• Чому хибним є плутати час зародження українського народу з появою його далеких і непрямих пращурів (як-то арійців чи трипільців)?

• У який спосіб довести час появи етносу?

• Хто з істориків першим обґрунтував право на спадщину Київської Русі?

• Як коректно говорити про давню українську історію, не вдаючись до відвертої міфотворчості?

На ці та інші запитання відповість Леонід Залізняк – український археолог, доктор історичних наук, професор кафедри археології НаУКМА, завідувач відділу археології кам’яної доби Інституту археології НАН України, автор понад трьохсот наукових праць з археології, первісної історії та етнології України.

Координатор проекту "A posteriori. Історичний лекторій" – Ольга Петренко.

20 березня, середа, 18.30.

Місце: Книгарня "Є" (Київ, вул. Лисенка, 3).

Організатори: книгарня "Є" та видавництво "Темпора".

Вхід вільний.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.