АНОНС: "Срібна земля": виставка до 80-ї річниці проголошення Карпатської України у НМІУ

15 березня в Національному музеї історії України урочисто відкриється виставка "Срібна земля", приурочена до 80-річчя проголошення незалежності Карпатської України.

Срібна Земля – так поетично називають українське Закарпаття. Перед початком Першої світової війни ці терени перебували у складі Австро-Угорської імперії. Поштовх Української революції 1917–1921 років розбудив приспані національні сили закарпатських українців.

 

Виставка "Срібна земля" розповідає про складний шлях національного самоусвідомлення та побудови незалежної держави – Карпатської України – на частині українських етнічних територій напередодні Другої світової війни.

Зануритися у буремну добу допоможуть автентичні експонати: світлини, оригінали документів, листи визначних діячів Карпатської України, періодичні видання 1930-х років, фалеристичні знаки (значки та відзнаки).

Куратор – Олександр Кучерук, завідувач відділу НМІУ "Музей Української революції 1917–1921 років".

15 березня, п'ятниця, 14.00.

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Організатори: Національний музей історії України та Фундація ім. О. Ольжича.

Вхід на відкриття виставки вільний.

Для акредитації, будь ласка, телефонуйте: 096-281-82-85 (Валентина Янчук).

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.