АНОНС: "Срібна земля": виставка до 80-ї річниці проголошення Карпатської України у НМІУ

15 березня в Національному музеї історії України урочисто відкриється виставка "Срібна земля", приурочена до 80-річчя проголошення незалежності Карпатської України.

Срібна Земля – так поетично називають українське Закарпаття. Перед початком Першої світової війни ці терени перебували у складі Австро-Угорської імперії. Поштовх Української революції 1917–1921 років розбудив приспані національні сили закарпатських українців.

 

Виставка "Срібна земля" розповідає про складний шлях національного самоусвідомлення та побудови незалежної держави – Карпатської України – на частині українських етнічних територій напередодні Другої світової війни.

Зануритися у буремну добу допоможуть автентичні експонати: світлини, оригінали документів, листи визначних діячів Карпатської України, періодичні видання 1930-х років, фалеристичні знаки (значки та відзнаки).

Куратор – Олександр Кучерук, завідувач відділу НМІУ "Музей Української революції 1917–1921 років".

15 березня, п'ятниця, 14.00.

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Організатори: Національний музей історії України та Фундація ім. О. Ольжича.

Вхід на відкриття виставки вільний.

Для акредитації, будь ласка, телефонуйте: 096-281-82-85 (Валентина Янчук).

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.