АНОНС: Хто і чому громив Київ 850 років тому? Розкаже Дмитро Вортман

Чи є підстави стверджувати, що князь Андрій Боголюбський був "першим великоросом", а війна 1169 року – першим російсько-українським збройним конфліктом? Дізнайтеся на лекція Дмитра Вортмана 16 березня в Києві.

850 років тому, у березні 1169-го, коаліція руських князів, очолювана володимиро-суздальським князем Андрієм Юрійовичем "Боголюбським" (онуком Володимира Мономаха), вигнала з Києва князя Мстислава Ізяславича (правнука того самого Мономаха).

 

Хоча в ході боротьби за київський престол таке вже не раз траплялося, подія вразила літописців та пізніших істориків двома обставинами: вперше "мати міст руських" була пограбована руськими дружинами, і вперше князь, який здобув Київ і був визнаний "старійшиною" для своїх "братів", залишився у своїй "отчині", а не перейшов князювати до столиці.

Що повідомляють джерела про цю подію? Що ми знаємо про Русь 3-ї чверті XII століття – її політичний устрій, військову справу? Чи є підстави стверджувати, що князь Андрій був "першим великоросом", а війна 1169 року – першим російсько-українським збройним конфліктом? Про це можна послухати на лекції, яку читатиме Дмитро Вортман, картограф, науковий редактор "Енциклопедії історії України".

16 березня, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2, 4 поверх).

Організатор: проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.