In memoriam. Помер останній учасник "Великої втечі" з нацистського табору полонених

Колишній штурман Королівських ВПС Джек Лайон помер у віці 101 рік у своїй оселі в Бексхілл-он-Сі, графство Східний Сассекс у п’ятницю 8 березня. Він був одним з останніх живих ветеранів, які здійснили спробу втечі з табору військовополонених Шталаг Люфт-ІІІ в 1944 році.

Про це повідомляє Бі-Бі-Сі.

Тепер з-поміж 76, які втекли з нацистського табору, не лишилося в живих нікого. 73-х спіймали, з яких 50 стратили на наказ Адольфа Гітлера.

В інтерв’ю Бі-Бі-Сі на свій 100-й день народження в 2017 році Лайон сказав: "Якби я втік, напевно, я б не говорив із вами, тому що мої шанси дістатися додому були практично нульові. У мене не було ілюзій з цього приводу".

Джек Лайон опинився в німецькому полоні, після того, як його літак збили над м. Дюссельдорфом 

Фото: Бі-Бі-Сі

Під час масової втечі охорона табору його не помітила, проте невдовзі викрила тунель, яким він намагався вирватися з табору.

У 1963 році Голлівуд зняв про цю спробу втечі фільм "Велика втеча". Лайон затаврував кінострічку "сміттям" через невідповідність сюжету реальним обставинам події.

"Спадщина його та його сміливих товаришів, які спланували й узяли участь у відчайдушній Великій втечі – це свободи, якими ми користуємося зараз", – прокоментував голова Благодійного фонду Королівських ВПС віце-маршал Девід Мюррей.

"Смерть Джека особливо болісна з огляду на те, що 75-та річниця Великої втечі, 24 березня, за два тижні", – додав він.

Дивіться також:

Помер останній ас – Герой Радянського Союзу за Другу світову

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.