Музей визвольної боротьби в Івано-Франківську одержав елементи форми УГА. ФОТО

Івано-Франківський обласний музей визвольної боротьби імені Степана Бандери презентував нові унікальні експонати – військові атрибути вояка Української Галицької армії. Зубчатку, пружки та нашивку придбали для Музею на аукціоні.

Про це під час презентації поінфомував директор музею Ярослав Коретчук, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Сьогодні в нашому музеї, в рамках проекту "Збережемо історичну пам'ять", представляємо унікальні речі, які пов’язані з історією визвольної боротьби періоду ЗУНР, а саме військові атрибути, які визначали ранг військовиків Української Галицької Армії . Їх придбали на одному з Інтернет-аукціонів. В першу чергу, це - зубчатівка, яка нашивалась на комір, пружки, які нашивались на рукави, і шеврон військового підрозділу з номером 661. …У такий спосіб ми привідкриваємо світло саме військової історії нашого краю, що дає нам можливість зрозуміти перебіг подій 1918-1919 років", – зазначив Коретчук.

Він зауважив, що найбільш імовірно, ці речі належали уродженцю Коломийського району. В УГА, стверджує директор музею, дві пружки нашивались на рукав у випадку, коли військовий був чотарем (або ж чотовим). Тобто, командував підрозділом чисельністю 40-50 вояків.

"Якщо порівняти із сьогоднішніми званнями, то це є старший лейтенант у Збройних силах України. Тобто, людина, яка могла командувати сотнею, або військовою ротою", – зазначив Ярослав Коретчук, додавши, що для науковців нині важливо встановити ім’я та прізвище вояка УГА, якому ці речі належали.

 

Меценати, які придбали військові атрибути УГА для Музею на аукціоні, побажали залишитись неназваними. Також від них є прохання не вказувати ціну, за якою були придбані військові лоти. Відомо лише те, що лоти були виставлені продавцем з Коломийщини.

Втім, вже сьогодні музейники стверджують, що такі речі на аукціонах траплають нечасто. У період радянської влади родини військових УГА намагались не зберігати подібні реліквії, бо це загрожувало для них репресіями. Тому таких військових атрибутів, зауважив Коретчук, досі не можна було побачити в жодному музеї України.

"Сьогодні нам відомо про 4-5 екземплярів таких атрибутів, які зберігаються у приватних колекціях. Ці речі часто скуповують за кордоном попри те, що для їх вивозу необхідно отримати дозвіл", – розповів директор музею.

Проект "Збережемо історичну пам'ять" діє в музеї більше року. Мета – залучити небайдужих українців до поповнення музейних фондів. Завдяки проекту, Івано-Франківському обласному Музею визвольної боротьби імені Степана Бандери вдалося поповнити свою експозицію щонайменше на 15 унікальних експонатів.

 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.