АНОНС: У Києві відкриється виставка до 80-річчя проголошення Карпатської України

До 80-річчя проголошення незалежності Карпатської України Український інститут національної пам’яті приурочив виставку "Наша земля проголошує: вона була, є й хоче бути УКРАЇНСЬКОЮ".

Виставка розповідає про яскравий і драматичний шлях Закарпаття від розпаду Австро-Угорської імперії і прагнення приєднатися до Акта Злуки УНР та ЗУНР до драматичних подій на Красному полі 15 березня 1939 року та спроб знищити пам’ять про ті події. У виставці представлені унікальні фото, свідчення очевидців, історичні документи.

 

У відкритті виставки візьмуть участь:

Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України;
Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті;
Олександр Пагіря, кандидат історичних наук, один із авторів виставки;
історики, дослідники, представники Закарпатського земляцтва тощо.

Виставка на Хрещатику демонструватиметься протягом березня-квітня. Аналогічні стенди 15 березня відкриються в місті Хуст Закарпатської області, а 22 березня виставка демонструватиметься в Ужгороді (приміщення Закарпатської ОДА).

13 березня, 14.00

Місце: Головпошта (Київ, вул.Хрещатик, 22).

Організатор: Український інститут національної пам'яті.

Вхід вільний.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.