Дах башти Невицького замку в Закарпатті обвалився. ФОТО

Сьогодні вранці від сильного вітру обвалився дах однієї з башт Невицького замку, що під Ужгородом.

Фото з місця події опублікував на своїй сторінці у "Фейсбуці" місцевий мешканець Павло Гомонай. 

 Усі фото: Павло Гомонай
 

"Я був на замку вчора, мене зацікавило раптове повідомлення Закарпатської ОДА напередодні про ремонт вежі-донжона на Невицькому замку та обмеження доступу туристів до нього. Також напередодні отримав інформацію від знайомого про те, що вежа в дуже поганому стані і ось-ось упаде. В неділю я пішов на замок, дерев'яна вежа сильно хиталася на вітрі, скрипіла, ви це можете побачити на відео - стало справді ясно, що вона впаде. Це сталося сьогодні вночі, очевидно, вежа не встояла під поривами сильного вітру", - розповів Гомонай у коментарі Укрінформу.
 

Видання Mukachevo.net раніше писало, про те, що Закарпатська ОДА планувала демонтувати аварійну вежу. На реконструкцію збиралися виділити 10,5 млн грн. державних коштів та понад 0,5 млн – з місцевого бюджету.

Проте дах упав раніше. Постраждалих немає.

 Фото Невицького замку з іще цілим дахом з висоти пташиного польоту. Джерело: FB "Nevitsky Castle - Невицкий Замок"

ДОВІДКА:

Невицький замок розташований біля сіл Кам'яниця і Невицьке Ужгородського району Закарпатської області. Історики датують його спордження XII-XIII століттями. Розташування замку дозволяло його власникам контролювати шлях через Карпати через Ужоцький перевал. До XVII століття замок переходив із рук у руки й належав угорським і трансільванським королям, магнатам і воєводам.

1644 році угорський магнат Ракоці Дєрдь І здобув замок і наказав його зруйнувати. З тих пір споруда не відновлювалася. 1879 року в околицях замку заклали парк. Захисний дах на башті, який обвалився, встановив Ужгородський туристичний клуб, під опіку якого замок передали в 1923 році. 

За даними Укрінформу, остання реставрація замку відбувалася в 1968 році.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.