В Естонії створять міжнародний музей пам’яті жертв комунізму

Міністр юстиції і представник Riigi Kinnisvara AS підписали договір про створення міжнародного меморіального музею пам'яті жертв комунізму в Батарейній морській фортеці.

Про це йдеться у повідомленні на сайті rus.err.ee.

 Батарейна тюрьма

Фото: Сійм Ливі/ERR

"Міжнародний меморіальний музей пам'яті жертв комунізму стане першим в світі комплексним музеєм злочинів комуністичних режимів. Він внесе значний вклад в галузеві дослідження та освітню роботу на світовому рівні і буде гарантувати, що майбутні покоління не забудуть минуле.

Центр об'єднає дослідницькй центр, музей та відділ міжнародної інформації ", - сказав міністр юстиції Урмас Рейнсалу.

"Музей буде нести послання, що зло комуністичних злочинів не може повторитися в нашому суспільстві", - підкреслив Рейнсалу.

Рішення створити музей комуністичних злочинів в Батарейній морській фортеці було прийнято в ході міжнародного конкурсу дизайнерів, в якому перемогла робота японського архітектора Ендо Шухея "Червона ерозія". Роботу центру координуватиме Естонський інститут історичної пам'яті.

Площа музею буде близько 5000 квадратних метрів, він розміститься в східній частині Батарейної в’язниці, де збереглися справжні тюремні камери, кімнати для розстрілів, коридори, тюремна арка з проходами для ув'язнених і т. д.

Читайте також:

В Естонії відкрили меморіал жертвам комунізму за 6 млн євро. ФОТО

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.