Українська делегація вшанувала пам’ять 366 українців, вбитих у Павлокомі. ФОТО

2 березня численна делегація зі Львівщини, Івано-Франківщини, Тернопільщини молилася на місці спочинку 366 українців села Павлокома.

Таким чином, українці демонструють усьому світу, що добре пам’ятають історію, навчені нею і роблять із неї висновки, відзначає УІНП.

 Фото: ЛОДА

Нагадаємо, що у ці дні у 1945 році відділ польської Армії Крайової під керівництвом поручника Юзефа Біса - "Вацлава" разом з боївками з навколишніх польських сіл напали на село Павловому.

 Фото: ЛОДА

Підрозділи польської Армії Крайової розстріляли 366 українців разом із парохом о.Володимиром Лемцьом. Не вбивали лише хлопчиків до 5 років і дівчат до 7 років. Врятувалось 36 українців.

 Фото: ЛОДА

Суперечки щодо встановлення пам’ятника жертвам Павлокоми, а особливо, щодо напису на ньому, тривали досить довго. Рішення тривалий час блокували мешканці села.

Нарешті 13 травня 2006 року, за присутності президентів України Віктора Ющенка і Польщі Леха Качинського, у Павлокомі відбулося урочисте відкриття меморіалу.

ІНШЕ ЗА ТЕМОЮ "Волинська трагедія"

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.