Українська делегація вшанувала пам’ять 366 українців, вбитих у Павлокомі. ФОТО

2 березня численна делегація зі Львівщини, Івано-Франківщини, Тернопільщини молилася на місці спочинку 366 українців села Павлокома.

Таким чином, українці демонструють усьому світу, що добре пам’ятають історію, навчені нею і роблять із неї висновки, відзначає УІНП.

 Фото: ЛОДА

Нагадаємо, що у ці дні у 1945 році відділ польської Армії Крайової під керівництвом поручника Юзефа Біса - "Вацлава" разом з боївками з навколишніх польських сіл напали на село Павловому.

 Фото: ЛОДА

Підрозділи польської Армії Крайової розстріляли 366 українців разом із парохом о.Володимиром Лемцьом. Не вбивали лише хлопчиків до 5 років і дівчат до 7 років. Врятувалось 36 українців.

 Фото: ЛОДА

Суперечки щодо встановлення пам’ятника жертвам Павлокоми, а особливо, щодо напису на ньому, тривали досить довго. Рішення тривалий час блокували мешканці села.

Нарешті 13 травня 2006 року, за присутності президентів України Віктора Ющенка і Польщі Леха Качинського, у Павлокомі відбулося урочисте відкриття меморіалу.

ІНШЕ ЗА ТЕМОЮ "Волинська трагедія"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.