In memoriam. Помер прозаїк і сценарист – Василь Портяк

2 березня, вранці, внаслідок короткої, але важкої хвороби, не стало прекрасної людини Василя Портяка – відомого прозаїка, автора сценаріїв декількох фільмів, зокрема про УПА "Вишневі ночі", "Нескорений", "Залізна сотня".

Про це повідомив Андрій Мацьків на свої сторінці у Фейсбук.

 Василь Портяк

Фото 2009 р. у м.Косові., автор: Гуменюк Василь

"Як син кулеметника УПА Василя Білінчука "Сибіряка" і племінник райпровідника Дмитра Білінчука "Хмари" тонко відчував історію боротьби, у його планах було ще багато зробити для вшанування стрийка Дмитра Білінчука, розстріляного у Лук'янівській в'язниці в Києві, однак не судилося...

31 березня Василю мало виповнитися 67, у нього залишилася дружина, дочка і син, а також незчисленна кількість друзів, знайомих, соратників..." - йдеться у повідомленні.

"Василь Портяк умів побачити в історії, великій історії серце, велике серце людини - її ніжність, її гнів, її розпуку. Його герої - це не функції держави чи суспільства, не гвинтики історичного процесу.

Вони прекрасні у своєму прагненні відчувати світ, будувати світ на основах моралі, отого стрижня, який сидить в людині і який нікому й нічому не вдасться притлумити чи понищити. Принаймні поки є література, мистецтво..." - пишуть про свого колегу у Національній спілці кінематографістів України.

Похорон відбудеться 04.03. о 12.00 у Фастові зі Храму св.Дмитрія, що біля привокзальної площі.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.