Спецпроект

У Польщі знову видали палаючу Сагринь за "злочини бандерівців"

Польський ксьондз Тадеуш Ісакович-Залеський проілюстрував публікацію до річниці знищення села Гути Пеняцької фотографією українського села Сагринь.

Стаття під назвою "Пекло на Тернопільщині. 75-річниця загибелі польських сіл" вийшла на сайті радіо RMF 24. У ній священик-публіцист, відомий своїєю огульною критикою України, її політики національної пам'яті та звинуваченнями ОУН і УПА в злочинах, розповідає про "геноцид" поляків, який у регіоні вчинили "бандерівці та українські есесмани".

Проте в якості ілюстрації у статті використано фото українського села Сагринь (Холмщина), спаленого підрозділом польської Армії Крайової в ніч із 9 на 10 березня 1944 року. 

 

Це вже не вперше, коли польські публіцисти й історики видають фото спаленого аківцями українського села за нібито злочин українських націоналістів проти поляків. 

У лютому 2019 року це зробило Бюро вшанування боротьби й мучеництва Інституту національної пам’яті Польщі на своїй сторінці у "Фейсбуці", анонсуючи відкриття пам'ятника "жертвам УПА" в Щецині.

11 липня 2018 року фото знищення Сагрині використала канцелярія прем’єр-міністра Польщі на сторінці в соціальній мережі, щоб нагадати про т. зв. "криваву неділю" — день, коли, на думку частини польських істориків, відбувалася найбільша хвиля нападів УПА на польські поселення.

ДОВІДКА:

У березні 1944 року загони Армії Крайової (АК) та Селянських батальйонів (Батальйони хлопські – БХ) провели "відплатно-превентивну", як вони її називали, акцію проти українських сіл на Холмщині (нині Грубешівський повіт Люблінського воєводства Польщі) – так звану "грубешівську революцію". 

У селах Пригоріле, М’яке, Сагринь, Шиховичі, Теребінь, Стриженець, Турковичі та інших польські партизани вбили близько 1.500 українців, а самі села знищили.

Докладніше про ідеологічну публіцистику Ісаковича-Залеського проти України читайте в матеріалі:

У пеклі політики пам'яті. Як діють "борці з українцями" в Польщі

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.