Карту ЗУНР презентували в Музеї Української революції в Києві. ФОТО

Карту "Західноукраїнська Народна Республіка" представили 26 лютого у Києві, в Музеї Української революції 1917–1921 рр.

Про це пише Національний музей історії України, до складу якого входить Музей української революції.

Карта "Західноукраїнська Народна Республіка" є третьою із серії видань, присвячених подіям Української революції 1917–1921 років. Вона висвітлює боротьбу за становлення української державності на територіях Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття, які до Першої світової війни входили до складу Австро-Угорщини.

Видання містить основну та вісім додаткових карт, численні оригінальні ілюстрації (серед них тогочасні українські гроші та поштові марки) та багату текстову інформацію.

"Робота над мапою тривала довго. Спочатку картографи малюють мапи, потім підключаються історики. Крім того, мапа пройшла через прискіпливе око рецензентів і наукових консультантів. Тривали дискусії щодо назв населених пунктів, термінології. Окремо історики працювали над текстовими блоками", – розповів професор, доктор географічних наук Ростислав Сосса.

Директор Музею Української революції Олександр Кучерук, керівники творчої групи зі створення мапи ЗУНР Ростислав Сосса і Микола Литвин 

Він та керівник Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ доктор історичних наук, професор Микола Литвин були керівниками творчої групи, ТОВ "Українська Картографічна Група", яка розробила мапу.

На основній карті показано задекларовану рішенням Української Національної Ради у Львові від 19 жовтня 1918 року територію ЗУНР та повіти, в яких українцям вдалося фактично взяти владу, показано тодішній адміністративно-територіальний поділ та основні події на західноукраїнських землях у 1918–1919 років.

Подано карти Львова, а також Тернополя та Станиславова (нині – Івано-Франківськ), куди через війну з Польщею тимчасово перебрався провід ЗУНР, з розміщенням українських державних установ.

 

З лицьового боку вміщено також інформацію про український рух на етнічних землях, де українська влада була короткотривалою: "Український рух на Буковині, Закарпатті та Лемківщині у 1918–1919 рр." та "Злука ЗУНР і УНР".

На звороті подано хронологію подій, головні персоналії та розкрито такі теми як "Політичні сили", "Політика щодо національних меншин", "Освіта і культура", "Польсько-українська війна 1918–1919 рр.", "Галицька армія на Великій Україні", "Міжнародні відносини та дипломатія" і "Керівництво ЗУНР та Галицька армія в еміграції". Чотири останні доповнені картами.

Нагадаємо, що серію карт започаткували з нагоди відзначення століття Української революції 1917–1921 років. Попередні випуски відображали період Центральної Ради та Української держави.

Як повідомлялося, у Чернігівській області відкрили меморіальну дошку командиру українськими підрозділами в бою під Крутами Аверкію Гончаренку.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.