Карту ЗУНР презентували в Музеї Української революції в Києві. ФОТО

Карту "Західноукраїнська Народна Республіка" представили 26 лютого у Києві, в Музеї Української революції 1917–1921 рр.

Про це пише Національний музей історії України, до складу якого входить Музей української революції.

Карта "Західноукраїнська Народна Республіка" є третьою із серії видань, присвячених подіям Української революції 1917–1921 років. Вона висвітлює боротьбу за становлення української державності на територіях Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття, які до Першої світової війни входили до складу Австро-Угорщини.

Видання містить основну та вісім додаткових карт, численні оригінальні ілюстрації (серед них тогочасні українські гроші та поштові марки) та багату текстову інформацію.

"Робота над мапою тривала довго. Спочатку картографи малюють мапи, потім підключаються історики. Крім того, мапа пройшла через прискіпливе око рецензентів і наукових консультантів. Тривали дискусії щодо назв населених пунктів, термінології. Окремо історики працювали над текстовими блоками", – розповів професор, доктор географічних наук Ростислав Сосса.

Директор Музею Української революції Олександр Кучерук, керівники творчої групи зі створення мапи ЗУНР Ростислав Сосса і Микола Литвин 

Він та керівник Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ доктор історичних наук, професор Микола Литвин були керівниками творчої групи, ТОВ "Українська Картографічна Група", яка розробила мапу.

На основній карті показано задекларовану рішенням Української Національної Ради у Львові від 19 жовтня 1918 року територію ЗУНР та повіти, в яких українцям вдалося фактично взяти владу, показано тодішній адміністративно-територіальний поділ та основні події на західноукраїнських землях у 1918–1919 років.

Подано карти Львова, а також Тернополя та Станиславова (нині – Івано-Франківськ), куди через війну з Польщею тимчасово перебрався провід ЗУНР, з розміщенням українських державних установ.

 

З лицьового боку вміщено також інформацію про український рух на етнічних землях, де українська влада була короткотривалою: "Український рух на Буковині, Закарпатті та Лемківщині у 1918–1919 рр." та "Злука ЗУНР і УНР".

На звороті подано хронологію подій, головні персоналії та розкрито такі теми як "Політичні сили", "Політика щодо національних меншин", "Освіта і культура", "Польсько-українська війна 1918–1919 рр.", "Галицька армія на Великій Україні", "Міжнародні відносини та дипломатія" і "Керівництво ЗУНР та Галицька армія в еміграції". Чотири останні доповнені картами.

Нагадаємо, що серію карт започаткували з нагоди відзначення століття Української революції 1917–1921 років. Попередні випуски відображали період Центральної Ради та Української держави.

Як повідомлялося, у Чернігівській області відкрили меморіальну дошку командиру українськими підрозділами в бою під Крутами Аверкію Гончаренку.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.