Історичний будинок на Лук'янівці гасили за тиждень уже тричі. ФОТО

На Лук’янівці тричі за тиждень горіла одна й та сама історична будівля Ймовірна причина здіймання вогню – бездомні.

Зранку 27 лютого втретє за тиждень горіла будівля біля кінотеатру "Київська Русь". Це закинутий будинок за адресою вулиця Січових Стрільців, 91. Постраждалих немає, повідомляє "Хмарочос" із посиланням на "Інформатор".

 Фото: Інформатор

Він був зведений у 1902 році за проектом відомого київського архітектора Іполита Ніколаєва. До 1917 року тут розміщувалася околоточна поліційна дільниця. У радянський час – відділення міліції, а роки незалежності України – Шевченківське відділення податкової служби (до 2013 року). 

Фото: Інформатор 
До цього пожежу в будівлі гасили 24 і 25 лютого. Зазначають, що аварію могли спровокувати бездомні, які ночують у закинутому будинку.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.