Три найкращі дослідження Революції Гідності нагородять відзнакою Героя Небесної Сотні

7 березня відбудеться нагородження призерів конкурсу наукових робіт на тему Революції Гідності серед студентів.

Усеукраїнський конкурс наукових студентських робіт на честь Героя Небесної Сотні Сергія Кемського тривав від 1 листопада 2018 року до 10 лютого 2019-го. На конкурс надійшли заявки від 37 учасників із 13 вищих навчальних закладів восьми областей України. Призери отримають грошову винагороду: за перше місце – 15000 гривень, друге – 7000 гривень і третє – 4000 гривень. 

За результатами отриманих матеріалів буде видано збірник наукових праць. Цей матеріал може бути використано в експозиційних та освітніх програмах Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.

 

Дослідження, надіслані на конкурс, стосуються політики пам’яті, соціального, політичного, політологічного, ідеологічного, культурологічного, мистецтвознавчого, етнологічного, музеологічного, релігійного, філософського аспектів революції, її регіональних особливостей, революції в контексті міжнародної політики.

У членах журі – науковці, громадські діячі, історики, музейники: Ігор Пошивайло, Володимир В’ятрович, Назар Козак, Наталя Мусієнко, Віталій Нахманович, Анастасія Гайдукевич, Володимир Бірчак, Володимир Бондарчук, Олександр Кореньков. 

Три премії будуть вручені авторам цих робіт (у порядку абетки): 

"Волонтерський рух у ході та після Революції Гідності: дієвість громадянського суспільства в Україні", Василь Романик, Національний університет "Львівська Політехніка". 

"Загальна правова оцінка подій на Майдані: легітимність та легальність дій", Михайло Янишівський і Мар'яна Постоловська, Національний університет "Києво-Могилянська академія", 

"Ідентичність борця (за "Літописом самовидця. Дев’ять місяців українського спротиву" О. Забужко", Діана Підбуртна, Київський університет ім. Бориса Грінченка.

Конкурс імені Сергія Кемського організовують Національний музей Революції Гідності та ГО "Родина Героїв Небесної Сотні" в межах проекту "Відзнаки Героїв". Його мета – сприяти критичному переосмисленню новітньої історії України, популяризувати уроки, досвід і цінності Майдану, активізувати науковий інтерес до подій Революції Гідності.

7 березня, четвер, 12.00 

Місце: інформаційно-виставковковий центр Музею Майдану (майдан Незалежності, 2, Будинок профспілок, 2-й поверх).

Вхід вільний.

ДОВІДКА:

Сергій Кемський – історик, політолог, журналіст, Народився в Керчі на сході Криму в родині моряка. Публікувався в друкованих та онлайн-виданнях. Перекладав з англійської. Співзасновник Інституту політичних та економічних ризиків і перспектив. Загинув від кулі на вулиці Інститутській у 32 роки. Герой України, Герой Небесної Сотні. 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.