На Вінничині археологи знайшли першу за останні 90 років римську посудину в похованні. ФОТО

На Вінниччині археологи під час розкопок знайшли унікальні артефакти на місці древнього поховання. Зокрема, вперше за 90 років науковці виявили римську бронзову посудину.

Як йдеться в повідомленні Інституту археології Національної академії наук України, яке наводить "Вежа", співробітники співробітниками відділу археології ранніх слов’ян, "Рятівної археологічної служби" ІА НАН України та Національного музею історії України провели розкопки навесні 2018 року біля с. Побережне Вінницької області.

Науковці звернули увагу саме на цю місцевість завдяки повідомленням місцевих мешканців про знахідки речей давньоримської доби.

 

Археологи встановили, що речі походили з території могильника та поселення черняхівської культури, які розташовані біля села. Найбільш цікавими виявилася поховання з бронзовою посудиною римського виробництва.

Поховання здійснене за обрядом трупоспалення, рештки якого залягали на глибині 0,35—0,6 м і займали площу приблизно 0,8 × 1 м. У ямі на дні стояв цілий бронзовий казан. Під казаном розміщувалося щільне скупчення кальцинованих кісток, фрагментів ліпного посуду та уламків виробів із бронзи.

 

Поруч з основним скупченням виявлено уламки кісток, посудин та інших речей. Майже весь вцілілий інвентар було складено в ліпний одноручний кухоль (пряжки, фібула, гребінь, окуття, оплавлене скло та ін.). Кісток у цій посудині не виявилося. Усі предмети із поховання мають сліди сильної дії вогню, фрагментовані та деформовані.

Комплекс з урахуванням особливостей казана, фібули, пряжок, гребеня датований рубежем ІІІ—IV ст., а найбільш ймовірно початком IV ст. Ліпний посуд має чіткі аналогії в матеріалах вельбарської культури.

 

Унікальність цього комплексу полягає в тому, що вперше за 90 років на території України саме під час археологічних розкопок досліджено поховання з бронзовим казаном типу Хеммоор. Перший такий комплекс в Україні було досліджено біля с. Рудки Тернопільської обл. в 1936 році.

 

Це трупопокладення відноситься до рангу т. зв. князівських поховань варварів Європи римського часу. Ознаками таких поховань є речі римського походження, вироби з дорогоцінних металів, військові атрибути тощо. У Рудці це бронзові казан та миска, скляний кубок римського виробництва, срібні шпори та ніж тощо.

 
 

Існує припущення, що отримати "оригінальні" римські речі варвари могли або в якості військових трофеїв, або під час служби в підрозділах римської армії. Досліджене нами поховання на Вінниччині містить майже всі елементи представника цього соціального рангу.

Крім наукових результатів, польові дослідження 2018 року вчергове зафіксували численні сліди нелегальних пошуків металевих артефактів.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.