АНОНС: У Чернігові презентують книжку "Іван Мазепа. Прижиттєві зображення гетьмана та його наближених"

27 лютого з нагоди 380-річчя від дня народження гетьмана Івана Мазепи чернігівський історик та журналіст Сергій Павленко презентує книгу "Іван Мазепа. Прижиттєві зображення гетьмана та його наближених".

Іконографія портретів Івана Мазепи (1639-1709), який був героєм багатьох літературних і художніх творів європейських авторів свого часу, багата, але не досить достовірна через упередженість як до самого гетьмана, так і до його образу.

У книзі автор розповідає про атрибуцію, в основному, зображень Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври. За даними фахівця, відшукати портрети саме Івана Мазепи серед тисячі інших зображень було непросто, але свої можливі знахідки він порівнював з уже відомими портретами та гравюрами гетьмана як в українському, так і в європейському мистецтві й літературі.

Павленко С. Іван Мазепа. Прижиттєві зображення гетьмана та його наближених - К.: Мистецтво, 2018. - 208 с. 

27 лютого, середа, 15.00 

Місце: читальна зала Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка (просп. Миру, 41) 

Організатор: клуб "Краєзнавець".

Вхід вільний.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.