АНОНС: Презентація документального видання "Горе переможеним. Репресовані міністри Української революції"

Історії двадцяти трьох міністрів Української Народної Республіки та Української Держави, яких за їхню державницьку діяльність двічі та тричі заарештовували й засуджували більшовики, розкажуть на презентації книги "Горе переможеним. Репресовані міністри Української революції" 28 лютого.

Це видання створено Галузевим державним архівом Служби безпеки України за сприяння Інституту історії НАН України, Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України і Центрального державного архіву громадських об’єднань України на основі розсекречених архівних документів комуністичних репресивних органів.

 

У книзі зібрано історії двадцяти трьох міністрів УНР та Української Держави, висвітлюється гірка ціна поразки під час боротьби за незалежність. Урядовців неодноразово, двічі та тричі заарештовували й засуджували за їхню державницьку діяльність під час чотирьох хвиль політичних переслідувань в СРСР.

"Про переважну більшість міністрів було відомо, що їх репресували, однак до цього часу це не розглядалось як репресії проти тих, хто займав міністерські посади періоду Першої незалежності України. Однак аналіз справ показує, що власне один з ключових мотивів, репресій, - це те, що вони намагалися будувати незалежну Україну. Сьогодні дуже важливо, аби кожен із нас усвідомлював, чим може завершитися знехтування другим шансом незалежності для кожного з нас і, в першу чергу, для тих, хто взяв на себе відповідальність управління державними інституціями", — зазначає директор Архіву СБУ Андрій Когут

Видання "Горе переможеним. Репресовані міністри Української революції" буде корисним усім, хто цікавиться історією становлення української державності.


28 лютого, четвер, 18.30

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Київ, майдан Незалежності, 2, Будинок профспілок, 2-й поверх).

Організатори: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Галузевий державний архів СБУ, Інститут історії НАН України, Український інститут національної пам'яті та Центр досліджень визвольного руху.

Вхід вільний, але кількість місць обмежена.

Прохання зареєструватися за посиланням - http://bit.ly/2NrGlHC

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.