АНОНС: У Центрі Довженка розкажуть про зірку львіського джазу й кіно Ренату Богданську

Журналіст, письменник і дипломат Богдан Нагайло розповість про неординарну долю Ренати Богданської - зірки львівської джазової сцени 1930-х, її шлях через усю Євразію аж до Лондона, де вона оселилася після Другої світової війни.

Із рідкісних документів й уривків фільмів, маловідомих фактів та спогадів постане полотно культурного життя в Україні між двома світовими війнами та історія українського кінематографу в еміграції, повідомили "Історичній правд" в Національному центрі Олександра Довженка.

Вперше в Україні буде показано фрагменти фільму "Великий шлях" (1946, Польща, Італія) всесвітньо відомого режисера Міхала Вашинського, у якому дебютувала Рената Богданська, та унікальні кадри з життя зірки.

Рената Богданська у фільмі "Новий шлях"

"Ведикий шлях" - це історія про закохану пару зі Львова, яку розлучили репресії та заслання до Сибіру. Вони знов зустрічаються лише на мить, коли вступають до новостворених загонів Польської армії. У її складі головний герой Адам (Альбін Оссовський) проходить Другу світову і у битві під Монте-Кассіно отримує поранення. У госпіталі медсестра знаходить його щоденник, на основі якого й розгортається сюжетна лінія фільму. Наречену Адама - Ірену - зіграла Рената Богданська.

Рената Богданська знялася лише у двох кінострічках, але її образ у "Великому шляху" є одним із найефектніших у європейському кінематографі.

В атмосферу 1930-х глядачів перенесуть романси з репертуару Ренати Богданської часів її участі в оркестрі легендарного Богдана Весоловського "Ябцьо-Джаз" у Львові у живому виконанні Марічки Хміль (вокал) та Kyiv Orchestrio.

 

ДОВІДКА:

Рената Богданська (Ірена Яросевич, Ірена Андерс, 1917-2010) - польська акторка і співачка українського походження. Народилася у м. Фройденталь в родині Миколи Яросевича, капелана Українських січових стрільців. Ірена стала зіркою львівського джазу 1930-х років і саме з нею пов’язані злет і розквіт "Ябцьо-Джазу" та "Львівського теа-джазу".

Другу світову війну пройшла у складі польської армії під командванням Владислава Андерса через Персію (Іран) до італійського Монте-Кассіно, де польські війська в складі союзницьких сил здобули легендарну перемогу, що відкрила дорогу на Рим. В Італії Рената Богданська знялася в фільмах Міхала Вашинського "Великий шлях" (1946) та "Незнайомець із Сан-Маріно" (1946) разом з легендами італійського кіно Вітторіо де Сіка та Анною Маньяні. 

У 1948 році вийшла заміж за польського генерала та політичного діяча Владислава Андерса. Решту життя провела у Великій Британії, працювала на радіо "Вільна Європа" та ВВС, ставши однією із впливових фігур польської діаспори. 

27 лютого, 19.00

Місце: Довженко-Центр, Сцена 6 (Київ, вул. Васильківська, 1, м. "Голосіївська").

Вхід: 60 грн. Квитки за лінком.

Акредитація для журналістів: pr@dovzhenkocentre.org

Читайте також:

Ірена Яросевич-Рената Богданська. Найкрасивіші очі Львова між двох вогнів ідентичності

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.