АНОНС: У Центрі Довженка розкажуть про зірку львіського джазу й кіно Ренату Богданську

Журналіст, письменник і дипломат Богдан Нагайло розповість про неординарну долю Ренати Богданської - зірки львівської джазової сцени 1930-х, її шлях через усю Євразію аж до Лондона, де вона оселилася після Другої світової війни.

Із рідкісних документів й уривків фільмів, маловідомих фактів та спогадів постане полотно культурного життя в Україні між двома світовими війнами та історія українського кінематографу в еміграції, повідомили "Історичній правд" в Національному центрі Олександра Довженка.

Вперше в Україні буде показано фрагменти фільму "Великий шлях" (1946, Польща, Італія) всесвітньо відомого режисера Міхала Вашинського, у якому дебютувала Рената Богданська, та унікальні кадри з життя зірки.

Рената Богданська у фільмі "Новий шлях"

"Ведикий шлях" - це історія про закохану пару зі Львова, яку розлучили репресії та заслання до Сибіру. Вони знов зустрічаються лише на мить, коли вступають до новостворених загонів Польської армії. У її складі головний герой Адам (Альбін Оссовський) проходить Другу світову і у битві під Монте-Кассіно отримує поранення. У госпіталі медсестра знаходить його щоденник, на основі якого й розгортається сюжетна лінія фільму. Наречену Адама - Ірену - зіграла Рената Богданська.

Рената Богданська знялася лише у двох кінострічках, але її образ у "Великому шляху" є одним із найефектніших у європейському кінематографі.

В атмосферу 1930-х глядачів перенесуть романси з репертуару Ренати Богданської часів її участі в оркестрі легендарного Богдана Весоловського "Ябцьо-Джаз" у Львові у живому виконанні Марічки Хміль (вокал) та Kyiv Orchestrio.

 

ДОВІДКА:

Рената Богданська (Ірена Яросевич, Ірена Андерс, 1917-2010) - польська акторка і співачка українського походження. Народилася у м. Фройденталь в родині Миколи Яросевича, капелана Українських січових стрільців. Ірена стала зіркою львівського джазу 1930-х років і саме з нею пов’язані злет і розквіт "Ябцьо-Джазу" та "Львівського теа-джазу".

Другу світову війну пройшла у складі польської армії під командванням Владислава Андерса через Персію (Іран) до італійського Монте-Кассіно, де польські війська в складі союзницьких сил здобули легендарну перемогу, що відкрила дорогу на Рим. В Італії Рената Богданська знялася в фільмах Міхала Вашинського "Великий шлях" (1946) та "Незнайомець із Сан-Маріно" (1946) разом з легендами італійського кіно Вітторіо де Сіка та Анною Маньяні. 

У 1948 році вийшла заміж за польського генерала та політичного діяча Владислава Андерса. Решту життя провела у Великій Британії, працювала на радіо "Вільна Європа" та ВВС, ставши однією із впливових фігур польської діаспори. 

27 лютого, 19.00

Місце: Довженко-Центр, Сцена 6 (Київ, вул. Васильківська, 1, м. "Голосіївська").

Вхід: 60 грн. Квитки за лінком.

Акредитація для журналістів: pr@dovzhenkocentre.org

Читайте також:

Ірена Яросевич-Рената Богданська. Найкрасивіші очі Львова між двох вогнів ідентичності

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.