Україна закликала кінотеатри США бойкотувати російський фільм «Т-34»

Посольство України в США закликало американські кінотеатри не показувати російський пропагандистський фільм "Т-34", який "відкрито поширює та популяризує сучасну агресію Російської Федерації у світі".

Про це повідомляється на сторінці посольства у Facebook – предає канал "Прямий".

 

"Посольство закликало кінотеатри відмовитись від демонстрації фільму, який відкрито поширює та популяризує сучасну агресію Російської Федерації у світі, жертвою якої стала і Україна, використовуючи для цього історичну пам'ять про героїв Другої світової війни", - йдеться у повідомленні.

У відомстві подякували представникам української громади в США, яким вже вдалось зупинити покази фільму "Т-34" у їхніх містах.

Дипломати закликали всіх інших активістів "приєднатись до спільних зусиль та звернутись до місцевих кінотеатрів з закликом про заборону показу кінострічки".

Зазначається, що наразі показ фільму "Т-34" планується принаймні у 14- містах у штатах Нью-Йорк, Техас, Каліфорнія, Огайо, Мічиган, Філадельфія, Вірджинія, Флорида, Іллінойс, Мериленд, Колорадо, Вашингтон, Массачусетс.

 

Видання ВістіПро повідомляє, що картина розповідає про героїчний вчинок російського командира танка, який з екіпажем на одній бойовій машині вступив в бій з цілою ротою танків і потрапив до полону нацистів.

Ворог вигадує кривавий план – зробити живі мішені з уцілілих російських танків для тренування власних курсантів. Однак головний герой вирішує використати приховані залишки боєкомплекту і влаштовує показове знищення ворога на полігоні. Після героїчної перемоги над нацистами танк виривається з Німеччини.

У виданні відзначають, що останнім часом головною російською "скрєпою" стали спогади про війну та героїчні подвиги дідів. Тому не дивно, що саме кіно на цю тему отримує широку підтримку від російської влади та завзято рекламується на головних федеральних каналах РФ.

Однак ставки Кремля не зіграють на звичайному історичному фільмі. Саме тому кожна нова картина пронизана пропагандою. "Т-34" не став виключенням.

Від самого початку фільм ставить акценти на тому, хто головний. Серед героїв є "боязкий українець" і "ґрунтовий мехвод білорус". При цьому лише російський командир безстрашний та непереможний. Можна почути й фразу "Бандера прямо перед нами". І це лише те, що лежить на поверхні.

У світлі розгортання чергової гонитви озброєнь, РФ не втратила можливості вкотре показати усім, що саме її танки здатні були протистояти десяткам танків нацистів й вийти з боїв переможцями.

Читайте також:

Німеччина спростувала інформацію про виплати пенсій бельгійським воякам Ваффен-СС

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.