АНОНС: Презентація книги Д. Малкова «Про киян відомих і призабутих»

Остання книжка Дмитра Васильовича Малакова відкриває нові сторінки про киян відомих і не вельми знаних, але таких, які залишили свій слід в історії Києва, серед них – мистецтвознавець Володимир Пещанський, архітектори Микола Даміловський і Василь Листовничий, художник Віктор Цимбал…

Про це повідомляють організатори у Фейсбук.

 

Дмитро Васильович Малаков (1937–2019), за фахом будівельник (Київський інженерно-будівельний інститут (1960)), за покликанням краєзнавець, член Національної спілки краєзнавців України, лауреат Премії ім. Дмитра Яворницького.

Його дослідження, де поєднуються глибокі фактологічні знання, ерудиція, точність і образність висловлювань – завжди користувалися неабиякою популярністю, як серед читачів, так і серед слухачів, бо розповіді його були не менш цікавими, ніж книжки.

Від 1970 року публікувався у періодиці та наукових збірках, був автором путівників по Україні і Києву, альбомів, присвячених минулому столиці та творчості старшого брата, відомого українського художника Георгія Малакова, монографій про історію забудови Києва та його архітекторів, численних спогадів.

Особливе місце у доробку автора посідають видання, присвячені періоду Другої світової війни та окупації Києва. У своїх розвідках автор завжди спирався як на архівні, так і на сімейні документи; наукові публікації та спогади учасників тодішніх подій.

У заході візьмуть участь:

•        Зінаїда Стась, директор Видавничого дому "КИЙ", де вийшла книга;

•        Ольга Сабанська, праонука архітектора М. Шехоніна;

•        Григорій Савченко, к. іст. н., професор, голова Київської обласної організації Національної спілки краєзнавців України;

•        Ірина Малакова, архітектор-реставратор, член Національної спілки архітекторів України, автор проектів реставрації понад 50 пам'яток архітектури Києва та інших місць України.

Час: 18 лютого, понеділок,о 17:00

Місце: Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В. Г. Заболотного, просп. Перемоги, 50, м. Київ

Контакти: Світлана Кирій, Людмила Рабчевська, тел.: (044) 456-01-72

ВХІД ВІЛЬНИЙ

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.