Журнал Harvard Ukrainian Studies отримав новий сайт

Український науковий інститут Гарвардського університету запустив новий веб-сайт для свого журналу Harvard Ukrainian Studies.

Про це повідомив сайт Українського наукового інституту Гарвардського університету.

"Harvard Ukrainian Studies давно відомий як передовий журнал для академічних досліджень про Україну. Оцифрування журналу не тільки показує наше лідерство у цій сфері цифрової гуманітаристики, це також важливий крок у виконанні місії Інституту збільшувати знання про Україну у світі", — говорить директор Інституту Сергій Плохій.

 

Окрім повних версій текстів статей журналу підписники матимуть можливість здійснювати глибокий пошук, слідкувати за темами й авторами, щоб отримувати сповіщення про нові матеріали, читати статті до того, як вони стануть доступними в друкованому вигляді, та мати доступ до допоміжних медіа, як от: аудіо-інтерв’ю та відеозаписів.

У найближчому майбутньому відвідувачі сайта матимуть можливість купувати підписки онлайн для митєвого доступу до змісту та використання засобів цитування, перегляду рейтингу статей та збільшеними можливостями пошуку з індексуванням.

"Наша тривала мета мати окремий сайт, присвячений Harvard Ukrainian Studies здійснилася, — сказала редактор журналу Галина Гринь. На додачу до онлайн-публікацій ми перемістили процес подачі та рецензування до Scholastica. Це веб-платформа забезпечує більшу зручність, швидкість та прозорість для авторів, не поступаючись високими стандартами якостями, які пріоритетні для нас".

Відвідати сайт журналу Harvard Ukrainian Studies можна за адресою: husj.harvard.edu.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.