Журнал Harvard Ukrainian Studies отримав новий сайт

Український науковий інститут Гарвардського університету запустив новий веб-сайт для свого журналу Harvard Ukrainian Studies.

Про це повідомив сайт Українського наукового інституту Гарвардського університету.

"Harvard Ukrainian Studies давно відомий як передовий журнал для академічних досліджень про Україну. Оцифрування журналу не тільки показує наше лідерство у цій сфері цифрової гуманітаристики, це також важливий крок у виконанні місії Інституту збільшувати знання про Україну у світі", — говорить директор Інституту Сергій Плохій.

 

Окрім повних версій текстів статей журналу підписники матимуть можливість здійснювати глибокий пошук, слідкувати за темами й авторами, щоб отримувати сповіщення про нові матеріали, читати статті до того, як вони стануть доступними в друкованому вигляді, та мати доступ до допоміжних медіа, як от: аудіо-інтерв’ю та відеозаписів.

У найближчому майбутньому відвідувачі сайта матимуть можливість купувати підписки онлайн для митєвого доступу до змісту та використання засобів цитування, перегляду рейтингу статей та збільшеними можливостями пошуку з індексуванням.

"Наша тривала мета мати окремий сайт, присвячений Harvard Ukrainian Studies здійснилася, — сказала редактор журналу Галина Гринь. На додачу до онлайн-публікацій ми перемістили процес подачі та рецензування до Scholastica. Це веб-платформа забезпечує більшу зручність, швидкість та прозорість для авторів, не поступаючись високими стандартами якостями, які пріоритетні для нас".

Відвідати сайт журналу Harvard Ukrainian Studies можна за адресою: husj.harvard.edu.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.