У кулуарах Верховної Ради представили нові портали з Конституцією та Актом незалежності . ФОТО

У церемонії відкриття взяли участь Голова Верховної Ради Андрій Парубій, колишній президент Європарламенту Пет Кокс і член Європарламенту, співпрезидент парламентської асамблеї ЄВРОНЕСТ Ребекка Хармс, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Про це повідолмяє Укрінформ.
"Першим нашим порталом був центральний портал в холі Верховної Ради, де знаходиться прапор української державності, який був внесений в зал Верховної Ради 24 серпня 1991 року. Сьогодні ми, продовжуючи цю традицію, відкриваємо два нових портали — це портал, де розміщена Конституція України, документ, прийнятий в стінах Верховної Ради, і Акт проголошення незалежності, як ключовий документ, який дав початок відродженню сучасної української державності", — розповів Парубій.
 

Він наголосив, що відкриття нових порталів - це черговий етап відкритості українського парламенту і наповнення його українським змістом.

Парубій підкреслив, що документи, виставлені у Верховній Раді, нагадують нам про головне — Українську державу, її відродження й те, наскільки важливо сьогодні захистити державність і всі ті покоління українців, які за неї боролися.

 

Спікер ВР подякував Апарату Верховної Ради за роботу над реалізацією нових порталів і привітав усіх з відкриттям їх у Верховній Раді, "як зі ще одним етапом наповнення українського парламенту українським духом і українським змістом".

Під час церемонії відкриття виступив колишній президент Європейського парламенту Пет Кокс. Він наголосив, що відкриття порталів продовжує традицію відкритості українського парламенту, як уособлення демократії.

"Україна має довгу історію, що корінням сягає часів Київської Русі. Ці два документи — Акт проголошення незалежності, сучасна українська Конституція — уособлюють історичну традицію. Дуже важливо, щоб вони стали видимою частиною сучасної української історії", — підкреслив Кокс.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.