Спецпроект

Світова преса хвалить і критикує "Гарета Джонса"

Українська служба Бі-Бі-Cі оглядає реакції світової преси фільму про Голодомор, який знала Агнешка Голланд.

Провідні світові видання жваво обговорюють прем'єру спільного польско-британсько-українського фільму "Містер Джонс" ("Гарет Джонс") на всесвітньо відомому кінофестивалі Берлінале 10 лютого. Думки критиків і спеціалізованих видань розділились від схвальних епітетів до іноді доволі суворої критики.

Авторитетне британське видання Guardian вважає роботу Агнешки Голланд "сильною драмою" про "валлійського журналіста, який реально існував і викрив геноцидний масовий голод Сталіна в Україні".

"Стрічка Голланд по-справжньому демонструє всю свою потужність в останній частині, на осиротілій Україні. В неї є справжня історія, історія, яка недостатньо розказана, і єдиний, переконливий і симпатичний персонаж, щоб розповісти цю історію. Це стрічка з великою кількістю деталей, які вражають", — підсумовує Guardian.

 
Знімальна група "Гарета Джонса" на червоній доріжці Берлінале
EPA/UPG

Популярна німецька газета Tagesspiegel називає фільм "вишукано змайстрованою" психологічною драмою.На думку Variety, "потужний сучасний резонанс цієї історії, що заснована на правдивих загрозах "фейковийх новин" та їх руйнівних наслідків, навряд чи потребує пояснення. "Містер Джонс" має проблеми з тим, щоб його сприймали, як драму, але меседж фільму все ж таки чітко досягає мети".

"…"Гарет Джонс" це класична драматургія вау-ефектами (великий паротяг до та з Москви, в крупних планах телефонні лінії, через які таємна служба перехоплює розмови), шикарні меблі та владні архітектурні споруди. Вавілон-Москва: легковажні вечірки в радянській столиці різко контрастують зі стражданнями в Україні. Тут, нарешті, режисерка відмовляється від підсилювачів смаку, але знає межу представлення Голодомору. Зображення ескізні, майже чорні та білі на похмурому зимовому ландшафті, наче вони самі зазнали травми", — пише видання.

"Геноцид 1932-33 років в Україні, джерела Другої світової війни та виклики журналістики початку 20-го століття є доленосними темами, які, якимось чином, через негативну алхімію поганого кіновиробництва зведені до вимучених, уповільнених сюжетних ліній у цьому сумбурному та дилетантському біографічному фільмі", — пише видання.Авторитетне британська Times доволі жорстко розкритикувало фільм. На думку видання, від постановки "віє відчаєм".

 Зйомки фільму "Гарет Джонс" на Чернігівщині. Фото: FILM.UA

Спеціалізоване незалежне британське видання IndieWire назвало стрічку "безладним біографічним фільмом" і "неорганізованим гармидером".

"Дратівливо спонтанний протягом більшості хронометражу, цей неспокійний та безформний фільм натякає на болісний дискомфорт режисерки, який вона відчуває від цього невигадливого уроку історії; від нерішучості в розкритті сюжетної лінії до непередбачуваного способу, у який перипатетична подорож Джонса пересувається від жанру до жанру, фільм Голланд рідко має достатньо терпіння, щоб дати фактам вкоренитися", — пише видання.

Нагадаємо, історичний трилер "Гарет Джонс" (Mr. Jones) — це реальна історія молодого британського журналіста Гарета Джонса, який у 1933 році став свідком Голодомору в Україні.

Він поїхав до СРСР, побачив голод на власні очі і розповів про це світу. Проте, на його публікації не звернули увагу. Те, що на перший погляд здавалося звичайним журналістським розслідуванням, перетворилося на смертельно небезпечну подорож.

Режисером стрічки виступила Голова Європейської кіноакадемії, номінантка на премію "Оскар" і BAFTA Агнешка Голланд. Головні ролі у фільмі виконали Джеймс Нортон ("Війна і мир", "Щаслива долина", "МакМафія"), Ванесса Кірбі ("Корона", "Місія неможлива: Фолаут") та українські актори.

Читайте також:

Джоунз проти фабіанців. Історія журналіста, який уперше розповів про Голодомор

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.